Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти, спрямовані на виконання вимог Європейської платіжної ради для вступу України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), а також ініціював посилення відповідальності за фінансові правопорушення.
Як повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук в понеділок, перший проєкт закону №15501 передбачає внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу України щодо захисту викривачів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Зокрема, пропонується встановити адміністративну відповідальність посадових осіб за примушування працівника до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування інших негативних заходів через повідомлення про порушення законодавства у сфері фінмоніторингу, а також за незаконне розголошення інформації про викривача. Крім того, пропонується запровадити кримінальну відповідальність за незаконне звільнення такого працівника.
Проєкт закону №15503 пропонує зміни до Цивільного кодексу України щодо захисту особистих немайнових прав юридичних осіб та їхніх уповноважених осіб у разі завідомо неправдивого або неумисного повідомлення чи публічного розкриття недостовірної інформації про порушення у сфері фінмоніторингу. Документ також закріплює право на відповідь для осіб, чиї права було порушено, та звільняє фізичних осіб від відшкодування шкоди у разі неумисного оприлюднення недостовірних даних.
Крім цього, уряд зареєстрував проєкт закону №15504 про внесення змін до КУпАП щодо посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань. Законопроєктом пропонується збільшити строки притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП) та підвищити розміри штрафів за відповідні порушення (ст. 164-2 КУпАП).
Тексти проєктів законів на сайті парламенту, станом на вечір понеділка, 10 серпня, відсутні.
Як повідомлялося, раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначав, що вільне ухвалення рішень щодо SEPA ускладнюється застереженнями нардепів стосовно посилення фінмоніторингу. Водночас у квітні фінкомітет рекомендував прийняти за основу альтернативний законопроєкт №14327-1 щодо приєднання України до SEPA для напрацювання його нової редакції.
Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій під час презентації липневого випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму аналітичних центрів RRR4U, зазначала, що SEPA є важливим елементом Плану України за програмою Ukraine Facility на наступний рік, а за програмою DPO Світового банку індикатор мав бути виконаний у І або ІІ півріччі цього року. Вона пояснила, що попередні урядові ініціативи відкликалися з парламенту через процедурні норми, оскільки не були ухвалені хоча б у першому читанні, через що Кабміну довелося проходити узгодження заново.
"Всі законопроєкти, які не були ухвалені хоча б у першому читанні або за основу, відкликаються автоматично з парламенту. Зараз за багатьма індикаторами законопроєкти зникли з парламенту. Для того, щоб вони знову опинилися в парламенті і були подані урядом, нам потрібно, щоб Кабмін повністю, через всі свої процедури, які довгі й тривалі, провів ці законопроєкти. По СЕРА законопроєкт дуже не подобався багатьом", – сказала Бетлій.
За її словами, у парламенті залишається альтернативний депутатський законопроєкт №14327-1, який, за наявною інформацією, задовольняє Світовий банк та ЄС для ухвалення в першому читанні, проте для подальшого просування необхідна згода уряду. Експертка наголосила, що від затримки приєднання до SEPA страждає насамперед бізнес, для якого транзакції стали б дешевшими, однак народні депутати побоюються можливого впливу норм щодо фінмоніторингу.
