Команда адвокатів Київської митрополії Української православної церкви (УПЦ) зараз оскаржує припис Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), який вимагає від Київської митрополії лише забезпечити вихід УПЦ зі складу Російської православної церкви (РПЦ) і нічого іншого, повідомляється в заяві, опублікованій на сайті Держетнополітики.
"Іншого предмету, ніж збереження підпорядкованості УПЦ Російській православній церкві, в оскарженні припису ДЕСС з боку адвокатів Київської митрополії немає", – йдеться в повідомленні, в якому міститься текст посилання на текст самого припису.
Раніше адвокат УПЦ (МП) Микита Чекман заявив, що твердження голови ДЕСС Віктора Єленського про те, що всі судові позови Київської митрополії, діяльність її адвокатів та міжнародна правова комунікація здійснюються "лише для того, щоб залишатися у складі РПЦ", є безпідставними, не підтверджені жодними доказами та дискредитують гарантоване Конституцією України право на судовий захист.
"Позови Київської митрополії спрямовані виключно на перевірку законності рішень, дій та повноважень ДЕСС. У судовому порядку оскаржується законність проведеного дослідження, винесеного припису, а також відповідність дій ДЕСС вимогам Конституції України та законодавства під час реалізації своїх повноважень. Саме ці питання є предметом судових розглядів", – написав Чекман в Телеграм.
За його словами, голова ДЕСС намагається представити правову позицію відомства як уже встановлений факт, хоча всі відповідні обставини продовжують досліджуватися судами. Адвокат повідомив, що за позовами Київської митрополії УПЦ розглядається вісім окремих судових справ, у яких ДЕСС є відповідачем або третьою особою, і оскаржуються сім наказів ДЕСС. "Значний суспільний інтерес до цієї справи підтверджується тим, що віряни Української православної церкви масово звертаються до суду із заявами про залучення їх до участі у справі як третіх осіб, прагнучи особисто відстоювати своє право на свободу віросповідання", – наголошує Чекман.
Натомість у Держетнополітики заявили про наявність підстав вважати, що зміст цього припису приховується від вірян або суттєво спотворюється.
"Свобода віросповідання – це те, що принципово обстоює у своїй діяльності Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Тому, коли вірні УПЦ звертаються до суду із заявами про залучення їх до участі у справі як третіх осіб з метою особисто відстоювати своє право на свободу віросповідання, ДЕСС ставиться до цього дуже серйозно. Але в ході спілкування із багатьма вірними виявилося, що вони не знають змісту припису і чого, власне, вимагає від Київської митрополії Українська держава в особі ДЕСС. Є достатні підстави вважати, що зміст припису від віруючих не просто приховується, але й спотворюється до невпізнаваності", – йдеться в повідомленні.
В ДЕСС, зокрема, послалися на проповідь митрополита Бориспільського і Броварського УПЦ (МП) Антонія, який 20 липня 2025 року назвав цей припис ультиматумом і порівняв із хулою на Бога. "Звичайно, без подробиць, які би змусили віруючих замислитися: а чого для нас так важливо перебувати у складі РПЦ, яка, згідно із резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи 2540 (2024), є ідеологічним продовженням режиму Володимира Путіна, співучасницею воєнних злочинів і злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації та ідеології "русского мира", – йдеться в заяві.
Чекман в свою чергу зазначав, що звинувачення адвокатів Київської митрополії в тому, що вони нібито діють в інтересах збереження підпорядкованості РПЦ або залучаються до діяльності, спрямованої на дискредитацію України, "не підкріплені жодними доказами, мають виключно оціночний характер та фактично є спробою перешкоджання законній професійній діяльності адвокатів, які виконують свій конституційний обов'язок щодо надання правничої допомоги клієнту".
В ДЕСС натомість нагадують про підтверджені витрати УПЦ на американських лобістів в розмірі $330 тис у 2023-25 рр, і що найбільш відомий з них Роберт Амстердам розповсюджував дезінформацію про ситуацію в Україні та наполягав на зриві допомоги Україні з боку зарубіжних партнерів.
"Організаційно-комунікаційний відділ ДЕСС іще раз нагадує, що, як тільки Київська митрополія виконає припис ДЕСС і надасть рішення про вихід парафій, єпархіальних управлінь, духовних навчальних закладів, монастирів, місій, братств і сестринств УПЦ зі складу РПЦ, позов ДЕСС до Київської митрополії буде відкликано", – наголошується в заяві Держетнополітики.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
У травні 2025 року Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією, і в липні заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з РПЦ. 17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов'язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз'ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
В кінці серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
В кінці серпня 2025 року Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового.
УПЦ (МП) у свою чергу просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.
Єленський в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" заявляв, що в будь-який момент, коли УПЦ (МП) виконає умови припису, у неї заберуть статус афілійованої з РПЦ і відкличуть позов про припинення діяльності.
В кінці червня 2026 року Чекман повідомив, що адвокати Київської митрополії УПЦ (МП) подали до Київського окружного адміністративного суду позов до Кабінету міністрів України щодо законності створення та діяльності ДЕСС. "У позові оскаржуються урядові постанови, якими було створено ДЕСС та надано їй повноваження щодо формування і реалізації державної політики у сфері релігії. На думку позивача, Кабінет міністрів України наділив ДЕСС повноваженнями, які відповідно до закону "Про центральні органи виконавчої влади" можуть належати виключно міністерствам. Таким чином, уряд фактично змінив встановлену законом систему розподілу повноважень між органами виконавчої влади, що, на переконання позивача, суперечить Конституції та законам України", – написав він.
За словами адвоката, необхідність звернення до суду зумовлена тим, що саме ДЕСС ухвалила низку рішень щодо Київської митрополії УПЦ, провела дослідження щодо її афілійованості, видала відповідні приписи та накази, а також звернулася до суду з позовом про припинення УПЦ (МП).
