Інформація Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) про атаку на танкер NELSA під час завантаження казахстанської нафти біля Новоросійська може свідчити про спецоперацію Росії, націлену на припинення експорту казахської нафти до країн Європейського Союзу, вважає експерт моніторингової групи "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень" Андрій Клименко.
"Ми маємо справу з типовою спецоперацією РФ – нахабною і незграбною. Вона спланована примітивно і грубо в розрахунку на те, що ніхто не знає, які особливості насправді має експорт казахської нафти, а ще й ніхто не зможе перевірити – а що ж там насправді було (чи була атака, кому належали БПЛА, якщо вони були тощо...)", – написав Клименко у Facebook у понеділок.
За його словами, танкер NELSA перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії, Канади та України, а не використовується для перевезення нафти КТК.
"Тому що 80-90% казахської нафти з Чорного моря йде до країн ЄС (вони замістили казахською нафтою російську, і це величезні обсяги – наприклад, 24,4 млн тонн за 1 півріччя 2026)... А решту в пристойні країни, що не хочуть бруднитися об нафту РФ... ", – додав експерт.
Серед іншого Клименко уточнив, що танкер після входу до Чорного моря 17 липня вимкнув автоматичну ідентифікаційну систему (AIS), тоді як судна, що прямують за нафтою КТК, зазвичай цього не роблять.
Крім того, експерт звернув увагу, що танкер NELSA вказав пунктом призначення "Blak Sea For Orders" (орфографія збережена)". тоді як судна, що прямують для завантаження казахстанської нафти, зазначають пункт призначення "Terminal CPC".
Експерт також зазначив, що робота російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) може спричиняти спуфінг сигналу AIS, через що визначити точне місцезнаходження танкерів стає неможливим навіть, якщо вони не вимикали автоматичну ідентифікаційну систему.
На думку експерта, метою таких дій може бути створення ризиків для експорту казахстанської нафти до країн Європейського Союзу, зокрема Італії, Франції, Іспанії, Нідерландів, Бельгії та Румунії, щоб спонукати їх чинити політичний тиск на Україну, "яка вже названа в цьому повідомлення "страна-агрессор".
Як повідомлялось, цивільний танкер NELSA 20 липня зазнав атаки безпілотного літального апарата під час навантаження на морському терміналі "Каспійського трубопровідного консорціуму". Судно перебувало біля виносного причального пристрою N1 (ВПУ-1).
Раніше МЗС та Міненерго Казахстану засудили атаки на об'єкти міжнародної енергетичної інфраструктури. Міністерство закордонних справ розглядає їх "як неприпустиме посягання на економічні інтереси Республіки Казахстан" і висловлює занепокоєння ігноруванням узгодженого механізму обміну інформацією про танкери в Чорному морі.
КТК забезпечує транспортування нафти з трьох великих казахстанських родовищ: Тенгіз, Кашаган, Карачаганак. Обсяг перевалки у 2025 році становив близько 70,5 млн т нафти, понад 75% зазначеного обсягу припадає на частку закордонних вантажовідправників, серед яких найбільшими є "Тенгізшевройл" (Chevron Corp.), ExxonMobil, АТ НК "КазМунайГаз", Eni, Shell. Прогноз перевалки на 2026 рік – 72 млн тонн.
КТК з'єднує нафтові родовища заходу Казахстану та російські родовища на шельфі Каспію з морським терміналом у Новоросійську на Чорному морі. Протяжність маршруту становить 1,5 тис. км. Система є основним експортним маршрутом для казахстанської нафти, на неї припадає понад 80% обсягів, що прокачуються трубопроводом із Казахстану. КТК здатний транспортувати з території Казахстану близько 72,5 млн тонн нафти на рік і до 83 млн тонн нафти на рік через РФ.
Акціонерами КТК є Російська Федерація (у управлінні "Транснєфті" – 24%, на балансі – 7%) – 31%, Казахстан (представлений "КазМунайГазом" – 19% та Kazakhstan Pipeline Ventures LLC – 1,75%) – 20,75%, Chevron Caspian Pipeline Consortium Company – 15%, LUKOIL International GmbH – 12,5%, Mobil Caspian Pipeline Company – 7,5%, Rosneft-Shell Caspian Ventures Limited – 7,5%, BG Overseas Holding Limited – 2%, Eni International N.A. N.V. – 2% та Oryx Caspian Pipeline LLC – 1,75%.
