Верховна Рада посилила підзвітність та доброчесність суддів шляхом оптимізації форми декларування доброчесності та родинних зв'язків судді відповідно до рекомендацій Європейської комісії.
Відповідний законопроєкт (№ 13165-2) про внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв'язків судді у цілому підтримали 242 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.
Передбачається, що у декларації доброчесності та родинних зв'язків судді, зокрема, зазначаються твердження про законність джерела походження майна, відповідність рівня життя судді та членів його сім'ї їхньому майну й доходам, відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також сумлінне виконання обов'язків судді та Кодексу суддівської етики. Крім того, декларація має містити відомості щодо невчинення дій з метою набуття громадянства (підданства) іноземної держави.
Закон також удосконалює процедури перевірки декларування суддями своєї доброчесності відповідно до рекомендацій Європейської Комісії та міжнародних зобов'язань.
Документом встановлено, що перевірка декларації доброчесності та родинних зв'язків судді на предмет недостовірності (у тому числі неповноти) тверджень або відомостей, вказаних у декларації, а також несвоєчасного подання декларації проводиться за останній звітний період. У рішенні про проведення перевірки декларації доброчесності та родинних зв'язків судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України буде зазначати підставу для проведення перевірки, суддю, декларація якого підлягатиме перевірці, предмет та строк проведення перевірки.
В підтримку законопроєкту проголосували 166 народних депутатів фракції "Слуга народа", 19 – від "Європейської солідарності", 13 – від "Батьківщини", 1 – від "Голосу", 8 – від групи "Платформа за життя та мир", 15 – від групи "Довіра", 11 – від групи "За майбутнє", жодного – від групи "Відновлення України", а також дев'ять позафракційних.
Як повідомляється на сайті Верховної Ради, закон був прийнятий за основу ще у червні 2025 року, але порівняльна таблиця була надана для другого читання лише 4 червня.
Перед голосуванням, під час обговорення законопроєкту співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко заявила, що той з'явився у порядку денному тільки після наполягання європейської комісарки з питань сусідства та розширення Марти Кос, яка відвідала Київ з візитом.
"Цей законопроєкт з'явився в порядку денному не тому, що нарешті монобільшість хоче йти по імплементації меморандуму Качка-Кос, а тільки коли пані Кос дуже чітко зазначила, що у випадку неприйняття цього законопроєкту Україна втратить 300 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility… Євроінтеграція має стати пріоритетом. Але не тільки за назвою, а й за змістом", – сказала вона.
Як повідомлялося, у спільній заяві комісара з питань розширення Марти Кос та віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи в грудні 2025 року йшлося, що Україна має вжити низку заходів з реалізації антикорупційної політики та політики верховенства права в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступного 2026 року, зокрема, ухвалити комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства.
Крім того, передбачалося, що Україна сприяти посиленню незалежності НАБУ і САП та захисту їхньої юрисдикції від обходу та неналежного впливу шляхом чіткого розмежування слідчих повноважень між органами досудового розслідування та встановлення чітких правил щодо запобігання та врегулювання конфліктів юрисдикції у кримінальному провадженні, а також сприяти розширенню юрисдикції НАБУ та САП на всі посади з високим рівнем ризику на основі наявної незалежної оцінки.
В кінці квітня 2026 року віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявлив, що робота над всіма рекомендаціями так званого комюніке "Качки-Кос" триває і немає жодних зривів термінів.
