Петиція до Кабміну про відмову від політики масового залучення іноземців до ринку праці набрала 25 тис. голосів

Петиція на сайті Кабінету міністрів України із закликом розробити та впровадити Державну стратегію захисту національного ринку праці, що передбачає пріоритетне бронювання громадян України та залучення діаспори замість іноземної міграції набрала необхідну для розгляду кількість голосів.

Згідно з платформою на сайті уряду, петицію було подано 11 травня, і станом на 19 травня вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.

"Вимагаємо від Кабінету міністрів України відмовитися від політики масового залучення іноземців. Замість імпорту чужої робочої сили, держава має забезпечити умови для роботи та захисту власних громадян, включаючи тих, хто проживає за кордоном і готовий повернутися для відбудови країни", – йдеться у петиції.

Авторка петиції пропонує запровадити програму "Трудове повернення": надати гарантоване бронювання від мобілізації для громадян України (зокрема тих, хто виїхав до 2022 року), які готові повернутися в Україну для роботи в критичних галузях (будівництво, енергетика, виробництво). 

Також серед пропозицій заборона видачі дозволів на роботу іноземцям у галузях, де дефіцит кадрів може бути перекритий шляхом бронювання існуючих працівників або залучення українців з-за кордону. 

Крім того, пропонується запровадити високий збір за найм іноземців для роботодавців. 

Як повідомлялося, останні тижні в Україні широко дискутується тема необхідності залучення трудових мігрантів до українського ринку праці.

Видання NV з посиланням на Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки повідомляло, що в період із 1 по 10 травня фахівці ЦСКІБ спостерігали сплеск даної теми в українських соцмережах. За цей проміжок часу експерти проаналізували 21,6 тис. публікацій, розміщених на 13,8 тис. унікальних ресурсів, зокрема на платформах Facebook, Telegram, X, TikTok, YouTube, а також в новинних та інформаційних веб-сайтів. І виявили, що антимігрантський дискурс пройшов шлях від локального інфоприводу до загальнонаціонального обговорення з високим рівнем залучення анонімних ресурсів. Найбільш інтенсивні з них були в Facebook і Telegram.