Освітній омбудсмен: Неприпустимо ігнорувати звернення від педагогів про булінг

Освітній омбудсмен України Надія Лещик закликає керівникам закладів освіти, які отримали повідомлення про булінг від вчителя, реагувати на нього відповідно до чинного законодавства.

"Коли у суспільстві йде мова про булінг – найчастіше про нього говорять саме у контексті цькування дітей, однак постраждати від такого насильства може і вчитель. Повідомлення у соціальних мережах, неофіційні комунікації освітнього омбудсмена з педагогами свідчать про наявність випадків насильства і, зокрема булінгу щодо вчителів. Однак на практиці офіційні заяви стосовно булінгу педагогів залишаються поодинокими", – йдеться в повідомленні омбудсмена.

Зазначається, що у 2025 році Служба освітнього омбудсмена отримала загалом 165 звернень щодо жорстокого поводження, зокрема булінгу, дискримінації в закладах освіти, а з початку 2026 року – 66 таких звернень, але за цей період з 1 січня 2025 року з них лише 2 звернення були від педагогів щодо захисту їх від булінгу.

Водночас звернення до освітнього омбудсмена підтверджують, що педагоги частіше заявляють про цькування з боку своїх колег, зокрема керівників закладів освіти, тобто мобінг.

Так, у 2024 році Служба освітнього омбудсмена отримала 68 звернень щодо мобінгу та конфліктів між дорослими учасниками освітнього процесу, а у 2025 році – 84 таких звернення.

За словами Лещик, світові тенденції свідчать про зростання з роками насильства в закладах освіти, зокрема цькувань щодо вчителів.

Зокрема, це підтверджують дані, які вона наводить: у Німеччині станом на січень 2025 року 60% опитаних директорів шкіл повідомили, що фізичне та психологічне насильство в їхніх школах зросло за останні п’ять років; у Франції, згідно з роботою Слідчої місії Сенату, представленою у березні 2024 року, вчителі відчувають дедалі більший страх під час виконання своїх професійних обов’язків, зокрема 58,5 тис. з них повідомили, що їм погрожували, 17,2 тис. – що їх навмисно штовхали або вони зазнали насильства, а 900 – що їм погрожували зброєю протягом 2019-2020 навчального року; у Фінляндії у 2019 році кожен 10 вчитель зазнавав насильства на роботі.

Крім того, за даними звіту ЮНЕСКО, 80% вчителів в 2024 році повідомили, що зазнавали певної форми насильства: від словесних образ до фізичних нападів. 

Серед причин, чому українські вчителі рідко офіційно звертаються зі скаргами та заявами про булінг щодо них, омбудсмен назвала наступні: відчувають тиск з боку керівництва (знаємо про випадки, коли керівники просили педагогів "не піднімати галас"); не бажають повідомляти про випадки, бо переконані, що це буде сприйматися так, наче "вчитель йде на конфлікт" з керівництвом школи, органом управління освітою, засновником закладу, батьками; бояться виглядати непрофесійно в очах дітей, батьків, колег; не знають, як правильно захистити себе або ж не знають, що мають право на захист; не вірять, що щось зміниться, зокрема через недосконале законодавство; не хочуть "псувати майбутнє" дитини, бо їм шкода дитини та/або батьків; вважають складною процедуру захисту, зокрема судового; бояться захищати себе; сподіваються, що питання  вирішиться згодом (наприклад, коли дитина, яка кривдить вчителя, закінчить школу).

"Хочу наголосити, що насправді саме спроможність та готовність педагога захищати свої права – це першочергова умова для захисту прав. Якщо педагог обізнаний зі своїми правами, розуміє, як на практиці їх реалізувати та як діяти в умовах порушення і готовий до дій – то тільки тоді можна говорити про реальну можливість захистити права. Звертаюся до вчителів: не бійтеся говорити й захищати свої права! А керівникам закладів освіти нагадую – вчитель має бути захищеним від насильства в закладі освіти та має право на працю у безпечному та здоровому освітньому середовищі", – наголосила Лещик.

Також вона наполягає, що неприпустимо ігнорувати звернення про булінг, зокрема від педагогів. Такі дії – не "захист репутації" закладу освіти, а навпаки – її руйнування. 

"Тому наголошую керівникам закладів освіти, які отримали повідомлення про булінг від вчителя: необхідно реагувати на нього відповідно до чинного законодавства, не дискримінувати такого педагога, а надати йому підтримку. Пам’ятайте, що інструмент повідомлення про булінг має на меті не тільки припинити насильство та нормалізувати стосунки у колективі, але й усунути причини такого насильства. Швидке й ефективне реагування – це єдина належна відповідь закладу освіти на випадки насильства", – зазначила освітній омбудсмен.