Освітній омбудсмен: Відтермінування реформи НУШ матиме негативні наслідки для держави

Освітній омбудсмен Надія Лещик заявляє, що підтримує реформу "Нової української школи" (НУШ) і заявляє, що її відтермінування матиме негативні наслідки для держави.

"Україна перебуває на фінальному важливому етапі реформи Нової української школи, яку я підтримую. Вважаю, що відкладення реформи матиме негативні наслідки для держави. Наразі проблемою є забезпечення права на повну загальну середню освіту тих дітей, які зараз навчаються в 9 класах та які у 2026/2027 та 2027/2028 навчальних роках будуть навчатися відповідно у 10-х та 11-х класах. Ці діти здобувають освіту не за державними стандартами НУШ", - написала Лещик в мережі Facebook.

У звʼязку з цим, омбудсмен рекомендує Міністерству освіти і науки України: продовжити дію Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти до 30 червня 2028 року; запровадити перехідний період у формуванні мережі ліцеїв; надати рекомендації щодо забезпечення права на повну загальну середню освіту учням 10-х у  2026/2027 та 11-х класів у 2027/2028 навчальних роках; надати  рекомендації щодо функціонування двох типів ліцеїв у громаді.

В свою чергу, громадам рекомендується застосовувати гнучкий підхід у формуванні мережі ліцеїв, а у разі потреби внести зміни до мережі ліцеїв на 2026/2027 та 2027/2028 навчальні роки. 

"Маємо розглянути ситуацію, коли в громадах буде 1 або 2 роки існувати два формати навчання в ліцеях: ліцеї, які навчають за дворічним Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти 2011 року (10-й та 11-й клас); ліцеї, які навчають за новим Державним стандартом профільної середньої освіти 2024  року. Таке навчання може бути як в межах одного закладу, так і в різних закладах освіти, для того, щоб дати змогу завершити навчання дітям", - зазначила вона.

Лещик наголосила, що виходом може бути прийняття зараз громадами рішення про реорганізацію ліцеїв у гімназії з 1 вересня 2028 року, що, на її думку, покращить впровадження реформи, видачу документів про повну загальну середню освіту та забезпечить права дітей. 

Як повідомлялося, у вересні 2017 року Верховна Рада впровадила 12-річне навчання в школі з 2027 року.

З 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів, що є першим кроком до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему. 30 ліцеїв із 19 областей упроваджували модель вибору учнями профілів і предметів.

З 1 вересня 2026 року стартує другий етап пілотування реформи старшої школи в ліцеях, продовж якого 150 пілотних закладів освіти апробовуватимуть оновлений зміст і структуру навчання в 10–12 класах.

З 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ.

12 березня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом призупинити реалізацію реформи "Нової української школи" (НУШ) в умовах воєнного стану та перехідного періоду після його завершення набрала необхідну для розгляду кількість голосів.