Народний меморіал загиблим за Україну на Майдані потребує належного оформлення - голова УІНП
Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров вважає, що стихійний народний меморіал загиблим за Україну на Майдані Незалежності потребує належного оформлення, зокрема, консервації і меморіалізації.
"Сьогоднішнє наповнення стихійної меморіалізації часто не відповідає тому, що ми хочемо сказати. Важко торкатися цієї теми, але меморіалізація війни – це не лише банери із Захисниками і Захисницями, і не лише зайняття центральних площ міст для демонстрації болю. Меморіалізація – це про межі інституційного запам’ятовування для майбутнього", - сказав Алфьоров в ексклюзивному інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
На запитання, як на його думку варто унормувати ситуацію зі стихійними народними меморіалами загиблим за Україну на Майдані Незалежності та біля стіни Свято-Михайлівського монастиря в Києві, він розповів, що над Стіною Пам’яті собору саме зараз працює Інститут нацпам’яті.
"Ми все ж таки будемо перетворювати цю стіну з громадського пошанування на рівень державного. Вже не перший місяць триває робота над цією стіною. І я переконаний, що до жовтня 2026 року, до Дня Захисників і Захисниць, ми зможемо представити на тому ж місці оновлений варіант, який матиме державний, а не стихійний чи громадський характер", - додав він.
Щодо меморіалу на Майдані Незалежності, голова УІНП констатував, що з ним ситуація дуже складна.
"Держава не може зараз звести меморіали, не через нездатність, а через незавершену війну. Але зрештою, меморіал на Майдані потребує належного оформлення. На жаль, сьогодні ми бачимо і неприємні ситуації: чиє фото буде вищим, тут буде тільки ця ділянка, там інша. Крім того, погодні умови руйнують його", - заявив Алфьоров.
На думку голови Інституту, стихійний меморіал необхідно консервувати і меморіалізувати.
"Після завершення війни Майдан Незалежності, очевидно, стане дуже популярним місцем для гостей столиці та мирного населення. На моє глибоке переконання, після завершення війни необхідно створити якусь символічну групу, невеликий комплекс, який нагадуватиме про те, чим було це місце і що воно значило для українців, які приїжджали і ставили пропорці на честь своїх загиблих дітей, чоловіків, братів. Але сам цей меморіал треба змістити, щоб на місці прапорців було щось стабільніше та символічніше, що відповідало б всьому настрою цього місця, а також дозволити державі доглядати за цим місцем, щоб воно було впорядкованим. Ну і, звісно, меморіалізація самих прапорців, оскільки це колосальне джерелове дослідження", - зазначив він.
Алфьоров також заявив, що після війни нам доведеться дуже багато чого впорядковувати, і не тільки стихійні форми меморіалізації, а й дії органів місцевого самоврядування, такі як: банери з фотографіями загиблих Захисників і Захисниць, які, на його думку, подекуди повністю змінюють обличчя міста.
"Я проїжджаю через Рівне і бачу, що центральної площі вже не існує. Це про пам’ять, і про сьогоднішній день, але ми все ж дійдемо висновку, що після перемоги ми почнемо створювати меморіальні місця методами, запропонованими державою. Ці банери з фотографіями, це зрештою про якусь таку іншу традицію. Вона багатьом зрозуміла, але це не та традиція, яка нам підходить", - вважає голова УІНП.
Як повідомлялося, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає за необхідне трансформувати народний меморіал пам’яті загиблих за Україну біля стіни Свято-Михайлівського монастиря у Києві, а також наполягає на необхідності впорядкування та встановлення просторових меж на народному меморіалі загиблих за Україну на майдані Незалежності.
Колишній голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович вважає, що ситуацію зі стихійними народними меморіалами можна вирішити шляхом пропозиції громадянам нового кращого місця.
Міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова вважає, що дані стихійні народні меморіали загиблим за Україну мають залишитися там де є, але стати менш тимчасовими.
