Серед українців знизилася частка тих, хто оптимістично дивиться на майбутнє країни
Серед українців відзначається тенденція до зниження частки тих, хто оптимістично дивиться на майбутнє України, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в грудні 2024 року.
"Якщо наприкінці 2022 року 88% вважали, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною в ЄС, то до грудня 2023 року їхня частка скоротилася до 73%, а до грудня 2024 року – до 57%. Водночас з 5% до 28% зросла частка тих, хто вважає, що Україна матиме зруйновану економіку", - зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому в понеділок.
Зазначається, що хоча частка оптимістів знизилася за останній рік на 16 процентних пунктів, але не всі з них перетворилися на песимістів - їхня частка зросла на 9 процентних пунктів. Тобто, значна частина українців більше говорять про високу невизначеність.
Крім того, наголошують дослідники, аналізуючи результати, слід також фокусуватися крім динаміки й на фактичних поточних показниках.
"Ми бачимо, що наразі попри непростий рік та його складне завершення більшість українців (57%) у цілому схиляються до оптимістичного погляду на майбутнє країни. А частка песимістів хоч і є значною (28%), але все-таки істотно поступається частці оптимістів", - зазначається у звіті.
Крім того, за останній рік поменшало тих, хто вважає, що українці потроху долають протиріччя та рухаються до згуртованої політичної нації – з 69% у грудні 2023 року до 53% у грудні 2024 року. Натомість з 25% до 33% стало більше тих, хто вважає, що суперечності лише поглиблюються і українці йдуть до розколу (і також з 6% до 14% стало більше тих, хто має невизначені думки з цього питання).
"Проте, як і у випадку майбутнього країни, варто окремо аналізувати поточний стан справ. Знову-таки в умовах складних і серйозних викликів (які психологічно ламають багатьох) ми все одно маємо близько половини українців (53%), які вірять в рух до єдності, а частка тих, хто вірить у рух до розколу, хоч і є тривожно значною, але поступається умовним оптимістам. Також важливо, що нинішні оцінки єднання в суспільстві значно кращі, ніж були у 2020 році (коли ще не було повномасштабного вторгнення)", - наголошується у звіті.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що низку показників суспільних настроїв слід порівнювати не тільки з попереднім періодом, а й з урахуванням конкретних обставин, коли проводилося опитування.
"Ми, звісно, можемо засмучуватися, що з грудня 2023 року до грудня 2024 року з 73% до 57% стало менше тих, хто вірить в Україну як процвітаючу країну в складі ЄС. Але нагадаємо, що з грудня 2023 року Україна пройшла (і проходить) тривалий період обмеженої західної підтримки, передвиборчий/міжвладний період у США, поступову окупацію нових територій ворогами, травматичний (для громадської думки) процес кадрових змін, складні внутрішні процеси (мова і про випадки корупції, і про мобілізацію, і про розхитування на кшталт "нелегітимна влада"). На цьому тлі, та враховуючи життя в умовах майже трьох років повномасштабного вторгнення, можна було очікувати на значно нижчий рівень оптимізму серед українців. Тобто хоча рівень оптимізму зараз став нижчим, але він значно вищий, ніж міг би бути в таких об’єктивних умовах", - упевнений Грушецький.
Крім того, простежується сильний зв'язок оптимізму/песимізму з іншими важливими суспільними індикаторами. Так, серед послідовних оптимістів 60% проти територіальних поступок, тоді як серед послідовних песимістів 65%, навпаки, загалом готові до територіальних поступок. Або серед послідовних оптимістів 71% довіряють президенту, а серед послідовних песимістів 65% не довіряють йому.
"Хоча недовіра – це цілком нормально в демократичному суспільстві, але в нинішніх українських реаліях категорія населення, яка не довіряє владі і яка песимістично дивиться на ситуацію, може бути особливо вразливою для ворожих пропагандистських дій", - наголосив Грушецький.
Опитування проводилося з 2 по 17 грудня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яку контролював уряд України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.
В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.