Анализ высказываний оппозиционного кандидата Александра Вилкула - VoxCheck

(Подается на языке оригинала)

У велику політику Олександр Вілкул прийшов 2006 року у складі «Партії регіонів», а з 2012 по 2014 рік навіть був віце-прем’єром в уряді Миколи Азарова. Після Євромайдану, на відміну від багатьох колег по кабінету міністрів, Вілкул лишився в Україні, а на виборах 2014 року навіть пройшов у Верховну Раду від партії «Опозиційний блок».

Наприкінці 2018 року в рядах цієї політсили стався розкол, що призвело до створення двох нових: «Опозиційна платформа – За життя» та «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку». Остання провела з’їзда у січні 2019 року, на якому висунула Олександра Вілкула кандидатом у президенти.

VoxCheck перевірили 10 тверджень Вілкула, і половина з них пов’язана з медициною. Це не дивно – на початку 2019 року розгорівся скандал за участі очільниці МОЗ Уляни Супрун: її відсторонили від виконання посадових обов’язків. І хоч згодом це рішення скасували, Олександр Вілкул не прогавив можливості розповісти про «справжні» наслідки медичної реформи. Але робив він це не дуже коректно. З 5 тверджень про медицину Вілкул прокоментував правильно лише одне – навів дані про кількість захворівших на кір.

Про медичну реформу

"Давайте я объясню в чем модель, которую внедряют в медицинской реформе.<…> Они хотят бесплатно оставить первый уровень медицины. Первый уровень медицины, то что называется «семейный врач».<…> У нас не хватает их еще: по самой моделе их должно быть в 10 раз больше, но тем не менее вроде бы неплохо. Ты туда можешь прийти, тебя там послушают, померяют давление и скажут доброе слово. Все. Если тебе надо идти к узкопрофильному специалисту – урологу, травматологу, ЛОРу, гинекологу – там уже нужно будет платить второй уровень медицины, и это предусмотрено с 2020 года", - сказав О.Вілкул в ефірі "Свобода слова", 28 січня 2019 року.

Відповідно до медичної реформи громадяни підписують декларації з сімейними лікарями, після чого мають право на безоплатне медичне обслуговування відповідно до гарантованого пакету медичних послуг, що затверджується урядом та оплачується державою. Наразі цей механізм діє лише для первинного рівня медичної допомоги. З 2020 року він розповсюджується на всі послуги, включно з вторинним та третинним рівнем медичної допомоги (ст. 4).

Також в Законі України про медичну реформу не прописано необхідну кількість лікарів первинної ланки для її успішного проведення.

Про закриття лікарень

"Это (медична реформа) было только закрытие больниц и введение платной медицины. Поговорим по цифрам. За 4 года количество койко-мест в наших больницах уменьшилось на 23,5% процента. У нас было в 2013 году 2,5 тыс. медицинский учреждений. Сейчас осталось 1700", - зазначив політик в ефірі "Право на владу", 14 лютого 2019 року.

В 2013 році в Україні було 2,2 тис. лікарняних закладів та 398 тис. лікарняних ліжок. В 2017 році – 1,7 тис. та 309 тис. відповідно. Падіння кількості лікарняних ліжок становило 22,4% Зменшення їх та лікарняних закладів кількості відбулося через кілька причин:

• Дані за 2017 рік не враховують окуповані території: Крим і частини Донбасу;
• Медична реформа змінює механізм фінансування системи охорони здоров’я. Раніше фінансування виділялось на лікарняні місця, в незалежності від того використовують їх чи ні. Медична реформа запроваджує принцип «гроші йдуть за пацієнтом»: кошти виділяються лише на те, що використовує пацієнт. Це призведе до скорочення кількості лікарняних ліжок, якщо вони не використовуються, а отриманні кошти будуть використовуватись більш ефективно.
• Також медична реформа стимулює конкуренцію між лікарняними закладами. Внаслідок неї частина з них справді закриється, але це відбудеться не через МОЗ, а тому, що ці лікарні надають низькоякісні послуги, які пацієнти не захочуть отримувати.

Крім того, медична реформа не вводить платну медицину та не закриває лікарні.

Відповідно до неї громадяни підписують декларації з сімейними лікарями, після чого мають право на безоплатне медичне обслуговування відповідно до гарантованого пакету медичних послуг, що затверджується урядом та оплачується державою. МОЗ не може закривати лікарні – це компетенція місцевої влади. Через те, що основне твердження стосується медичної реформи вердикт цій цитаті – неправда.

Про кір

"В прошлом году было 55 тыс. (захворівших на кір), а в этом году за один январь, посмотрите на сайте МОЗ, 15 тыс., уже 8 умерших", - повідомив політик в ефірі "Право на владу", 14 лютого 2019 року.

За січень 2019 року на кір захворіло 15 тис. осіб і 6 осіб померли. В минулому році на цю хворобу захворіли 54,5 тис. українців.

Про кількість працюючих за кордоном українців

"По признанию этого министра (Андрія) Ревы, который помните сказал, что украинцы много едят, так он даже признался, что больше 10 млн украинцев работают за границей", - повідомив політик в ефірі "Право на владу", 14 лютого 2019 року.

У грудні 2018 року міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що постійно за кордоном працює 3 млн українців, а тимчасово – 7-9 млн.

Про кількість отримувачів субсидій

"У меня есть статистика. Ноябрь месяц 2017 года, 6 млн украинских семей имеют субсидии. Ноябрь месяц 2018 года, это когда мы входили в отопительный сезон, 1,5 млн украинский семей имеют субсидии. То есть, уменьшили количество получателей субсидий в 4 раза. Всех обдурили", - зазначив О.Вілкул в ефірі "Право на владу", 14 лютого 2019 року.

Кількість отримувачів субсидій справді зменшилась, але набагато менше, ніж говорить Олександр Вілкул.

У листопаді 2017 року субсидії отримували 6,6 млн домогосподарств, а в листопаді 2018 – 3,3 млн. Скорочення склало 2 рази, а не 4 як говорить спікер. Зменшення кількості отримувачів субсидії сталося через запровадження більш жорстких умов для її отримання. Таким чином уряд намагається покращити ефективність використання коштів.

Про монетизацію субсидій

"Что такое монетизация субсидий? Что они хотят сделать? Они говорят: у тебя есть льгота. Мы у тебя забираем льготу. Мы тебе за эту льготу дадим немножко денег, и дают деньги. Что происходит после этого? Инфляцией – повышением цен на продукты питания, на коммуналку, на медикаменты – забирают эти деньги из людей. У тебя уже нету ни льготы, ни денег", - сказав О.Вілкул в ефірі "Право на владу", 14 лютого 2019 року.

Монетизація субсидій впроваджується з 1 січня 2019 року. Вона полягає у наступному: раніше, якщо субсидія використовувалася не повністю, то її користувач мав змогу отримати невелику частину зекономлених коштів, а інша – поверталась до бюджету (ЗУ «Про спрощення порядку надання населенню субсидій», ст. 18, абзац 7-8). Після запровадження механізму монетизації, отримувачі субсидій зможуть володіти всіма невикористаними грошима (ЗУ «Про спрощення порядку надання населенню субсидій», ст. 18-5). Тобто це не обмін субсидії на гроші. Крім того, через те, що її розмір розраховується на підставі обсягу спожитих комунальних послуг, а відповідно враховується зміна тарифів, ці гроші корегуються на інфляцію. Тому теза спікера неправдива.

Про підтримку ВРУ

"98% українців не підтримує Верховну Раду", - констатував кандидат у президенти з трибуна парламенту, 13 лютого 2019 року.

Відповідно до січневого дослідження групи «Рейтинг» 90% населення незадоволені діяльністю Верховної Ради. Відхилення реального показника від названого спікером – 9% Воно підпадає під вердикт «правда» за нашою методологією.