Выборы2019
13:18 11.03.2019

Анализ высказываний кандидатов в президенты Богомолец и Богословской - "VoxCheck"

7 мин читать
Анализ высказываний кандидатов в президенты Богомолец и Богословской - "VoxCheck"

(Подается на языке оригинала)

До виборів залишилось вже менше місяця, а отже боротьба за голоси виборців загострюється. Кандидати, яких ми обрали для аналізу у цій статті – Інна Богословська і Ольга Богомолець – все жорсткіше критикують чинну владу і все більше акцентують увагу на проблемах українців.

VoxCheck проанализировал высказывания кандидаток в президенты о лечении онкобольных, смертности украинцев, неготовности Украины к выборам и условия вступления в ЕС.

Ольга Богомолець

Ольга Богомолець – один із головних критиків медичної реформи та особисто в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Після реєстрації у кандидати у президенти її риторика практично не змінилася. Назвати критику Богомолець конструктивною важко: VoxCheck неодноразово спростовував її тези – наприклад, у статті «Десять звинувачень Ольги Богомолець на адресу МОЗ та Уляни Супрун. VoxCheck»). Але не завжди Богомолець бреше. До речі, балотується політик вдруге: під час своїх перших виборів у 2014 році Богомолець набрала 1,91% голосів.

Про фінансування лікування

"Я не хочу миритися з тим, що є несправедливість. І наші онкохворі діти, їх лікування чомусь фінансуються лише на 50% Міністерством. А (лікування – ред.) онкохворих дорослих фінансується лише на 50% від потреби. А хворих на інфаркти та інсульти – це на першому місці смертність в Україні – фінансується (лікування – ред.) на 30%. <…> Це несправедлива реформа", - сказала О.Богомолець в ефірі "Український формат", 6 лютого 2019 року.

Зі слів Ольги Богомолець, недостатнє фінансування лікування онкохворих та хворих на ССЗ пов’язане з проведенням медичної реформи. Насправді ж недофінансування цих програм тривало задовго до проведення медреформи, оскільки у Державному бюджеті недостатньо коштів для цього.

За даними МОЗ, закупівля ліків за державний кошт фінансується лише на 45% від потреби. Згідно з розрахунками VoxCheck, ліки для дорослих хворих на онкологію минулого року були профінансовані на 28%, ліки для дітей – на 67%. Ліки для хворих на серцево-судинні захворювання – на 30%. Тобто дійсно наявне серйозне недофінансування принаймні цих напрямків (у 2017-2019 роках на закупівлю ліків виділяються однакові суми – по 5,9 млрд грн щороку).

Водночас, МОЗ намагається знайти рішення цієї проблеми. Так, у 2017 році запустили програму "Доступні ліки", за якою люди з ССЗ можуть отримувати визначений перелік ліків безкоштовно або зі значною знижкою. Ця програма спрямована на профілактику гострих станів. Також міністерство почало перенаправляти кошти з інших програм на лікування онкохворих. 2019 року через перенаправлення коштів з інших програм фінансування за програмою дорослої онкології має зрости на 10%. Крім цього, міжнародні організації, що займаються закупівлею ліків останні кілька років, змогли зекономити значний обсяг коштів (до 40%) – отже, з’явилася можливість закупити більше ліків.

Відтак недофінансування онкології та ССЗ справді має місце. Але у цій цитаті Богомолець маніпулює, тому що:

  • головна причина цього – хронічна недостатність коштів у бюджеті України на фінансування усіх потреб медицини (а не медреформа);
  • МОЗ намагається знайти рішення проблеми браку коштів завдяки перенаправленню грошей з інших програм, де вдалося заощадити;
  • медична реформа спрямована, зокрема, на підвищення ефективності використання наявних коштів, а отже сприяє покращенню фінансової спроможності медицини.

Про смертність від хвороб

"У нас 80% українців помирають від серцево-судинних хвороб і онкології", - повідомила О.Богомолець в ефірі телеканалу "НАШ", 25 січня 2019 року.

Показник смертності від ССЗ в Україні дійсно високий: з року в рік це 67% або понад 900 людей на 100 тис. населення (звіт МОЗ, ст. 24). Згідно з останніми наявними даними, у 2017 році Україна втратила близько 400 тис. людей від серцево-судинних захворювань.

Онкологічні захворювання є причиною 13% смертей щороку або близько 120 людей на кожні 100 тис. населення. В абсолютних цифрах майже 100 тис. українців у 2018 році померли від раку.

Тож разом 67% + 13% = 80%.

Про безоплатну медицину і медичне страхування

"Якщо парламент проголосує і підтримає пані Супрун, Комітет охорони здоров’я буде працювати з легітимним міністром, буде вимагати виконання рішень парламентських слухань, буде вимагати виконання Конституції України, де прописано, що кожен з вас тут має право на безоплатну для вас медичну допомогу, за яку має заплатити держава. І в Конституції нашій записано, що має бути медичне страхування для кожного громадянина", - зазначила О.Богомолець в ефірі "Український формат", 6 лютого 2019 року.

Конституція України (ст. 49) передбачає безкоштовну медичну допомогу у держзкакладах, але на практиці вже давно (значно раніше за прихід Супрун до МОЗ) майже половину загальних витрат на медицину складали витрати з кишень українців. Детальніше можна почитати в проекті (Без)коштовна медицина від ГО "Пацієнтів України". В Конституції є право на медичне страхування, що не є еквівалентом обов’язкового державного медичного страхування для кожного громадянина.

Серед іншого реформа МОЗ включає в себе запровадження поняття "гарантований пакет медичних послуг". На сьогодні до нього входять майже всі можливі медичні послуги, і держава гарантує їх оплату (окрім хіба що стоматології та естетичної медицини):

  • екстрена медична допомога;
  • первинна медична допомога;
  • вторинна (спеціалізована) медична допомога;
  • третинна (високоспеціалізована) медична допомога;
  • паліативна медична допомога;
  • медична реабілітація;
  • медична допомога дітям до 16 років;
  • медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тобто по суті звинувачення на адресу МОЗ безпідставні: вимога Конституції дотримана, і медичні послуги залишаються безкоштовними. Саме тому твердження є маніпулятивним.

Інна Богословська

Інна Богословська у політиці вже понад 20 років. Востаннє до парламенту вона потрапила в 2007 році у складі "Партії Регіонів", з якої вийшла під час Революції Гідності.

Вперше Інна Богословська балотувалась на посаду Президента у 2010 році. Тоді за неї проголосували лише 0,41% виборців. Цього року вона запам’яталась виборцям тим, що принесла 2,5 млн грн застави для участі у президентській гонці  готівкою у чорному пакеті. Так вона хотіла «показати простим людям, як воно виглядає».

Богоcловська багато коментує прийдешні вибори: про невизначеність українців щодо кандидата у президенти, підкуп виборців і фальсифікації на виборах. Вона також часто критикує своїх конкурентів у передвиборчому змаганні – Юлію Тимошенко і Петра Порошенка.

Про умову вступу в ЄС

"Всі знають, що при доході на душу населення $2000 про жодне членство в ЄС не можна говорити. В Україні сьогодні $2000 ВВП на душу населення – про що ми кажемо?", - сказала І.Богословська в ефірі телеканалу "НАШ", 29 січня 2019 року.

Жоден нормативно-правовий акт, який потенційно може регулювати вступ України до ЄС, не встановлює вимоги до розміру ВВП на душу населення.

Умови зближення з ЄС (Копенгагенські критерії) вимагають наявності стійких демократичних інститутів, дієвої ринкової економіки та здатності взяти на себе зобов’язання, які випливають із членства в ЄС. Про ВВП у них не згадується.

Угода про Асоціацію з ЄС та Acquis Communitaire (законодавчі норми, які має запровадити у себе країна, якщо хоче, щоб її прийняли до ЄС) також не встановлюють вимог до розміру ВВП на душу населення. 

До речі ВВП на душу населення в Україні у 2017 році становив не $2000, а $2639. У 2018 році ВВП на душу населення прогнозується на рівні $2 964 (за поточним курсом). Дійсно жодна країна на момент вступу не мала ВВП на душу населення  $2000 або нижче. Найнижчий показник на момент вступу був у Болгарії – $5 813 у 2007. Але Україна й не вступає в ЄС зараз.

Про російськомовне населення світу

"(російською – ред.) спілкується 3 млрд населення у світі…", - зазначила І.Богословська в ефірі "Український формат", 23 січня 2019 року.

Російською мовою спілкується 154 млн людей у світі.

Про невизначеність українців перед виборами

"За два місяці до виборів мінімум 60% (виборців – ред.) не визначились зі своїм кандидатом (у президенти – ред.)". Ведучий: "43%". Богословська: "Ні! Не 43%. Є деякі райони де взагалі під 80% (не визначились, за кого голосуватимуть на президентських виборах – ред.). А є деякі, де 40% не визначились", - цитата розмови І.Богословська з ведучим програми ток-шоу "Ехо України", 25 січня 2019 року.

Згідно з останнім опитуванням КМІС (доступним на дату цитати), проведеним з 30 листопада до 14 грудня, не визначились з кандидатом у президенти 23,2% опитаних.

За останнім доступним на дату цитату опитуванням Фонду Демініціативи, проведеним з 19 по 25 грудня, не визначились 13,1% опитаних (з тих, хто має намір взяти участь у голосуванні). За регіонами частка тих, хто не визначився, варіюється від 8,1 до 16,1%.

Цю ж тезу Богословська повторила в ефірі Радіо "Новое время" 1 лютого. Богословську виправив ведучий, посилаючись на останні опубліковані соцопитування.

Вже станом на 1 лютого, згідно з опитуванням групи "Рейтинг", проведеним 16-24 січня, не визначились із кандидатом у президенти 14,4% (з тих, хто має намір взяти участь у голосуванні). У розрізі регіонів – від 9 до 18%.

Опитування групи "Рейтинг" на замовлення IRI, проведене 13-27 грудня, свідчить, що не визначились 17% опитаних (з тих, хто має намір взяти участь у голосуванні).

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Подготовительная группа по проведению первого заседания Рады создала две подгруппы

Первое заседание Рады IX созыва пройдет 29 августа – решение подготовительной группы

ЦИК обнародует результаты выборов в округе №210 после того, как установит их результаты

"Слуга народа" потратила на предвыборную кампанию больше других партий - ЦИК

Официальная пресса опубликовала список нардепов, избранных на выборах 21 июля

За скупку голосов на выборах в Раду в Подольске местной жительнице грозит до 7 лет заключения – Одесская облпрокуратура

ЦИК провела повторный подсчет голосов избирателей на одномандатном округе №50

ЦИК в пятницу признала избранными 160 нардепов-мажоритарщиков

Полиция объявила подозрение пяти членам УИК округа №69 на Закарпатье из-за выдачи бюллетеней на имя лиц, находившихся за границей

Суд обязал ГБР открыть дело о возможном вмешательстве Парубия в осуществление избирательной комиссией полномочий

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА