18:40 19.04.2021

Директор департамента коммуникаций НСЗУ: Врачи-ФЛП объединяют свои частные практики, трансформируясь в клинику

9 мин читать
Директор департамента коммуникаций НСЗУ: Врачи-ФЛП объединяют свои частные практики, трансформируясь в клинику

В интервью агентству "Интерфакс-Украина" директор департамента коммуникаций Национальной службы здоровья Украины Татьяна Бойко рассказала, как продвигается реформирование системы здравоохранения в регионах и готовы ли местные громады поддерживать медицинские учреждения

(на украинском языке)

Автор: Анна Левченко

 

- Як розвивається реформування системи охорони здоров’я в регіонах?

- В структурі НСЗУ я відповідала і досі відповідаю, в тому числі, за зустрічі з підготовки регіонів до контрактування лікарень коли ми переходили до другого етапу медичної реформи. В минулому році ми проїхали майже всі області і деякі з них не по одному разу. Головне наше завдання було разом з місцевою владою підготувати лікувальні заклади, щоб вони автономізувалися, комп’ютеризувалися, підключилися до Електронної системи охорони здоров’я та змогли зайти до нас на контракти. Результатом нашої роботи з регіонами, наших регіональних зустрічей і перемовин стало те, що 99% комунальних медичних закладів змогли зайти на контракт з НСЗУ.

Зараз ця робота не зупиняється, але ми проводимо зустрічі в умовах пандемії, в форматі онлайн. Сьогодні ми вирішуємо поточні питання, ми проводимо навчання, допомагаємо місцевій владі більше розуміти реформу і ефективно керувати мережею власних закладів. Це моя постійна зона відповідальності і це дуже важливий напрямок, адже в умовах децентралізації регіональна політика відіграє все більшу роль. Імплементувати реформу відірвано від регіональних особливостей важко, оскільки стосовно розвитку медичної мережі має бути єдиний голос що в центрі, що від очільників областей і міст. Крім того, на рівні регіональної влади має бути розуміння пріоритезації в розподілі бюджету, розуміння того, що медична сфера зараз повинна бути однією з головних статей, куди спрямовуються кошти громади. Адже медична сфера зараз важливіше, ніж, наприклад, облаштування місць відпочинку з фонтанами.


- Якщо порівняти ситуацію і те, що там було рік тому, не враховуючи історію з пандемією, то як змінилося ставлення до реформи в регіонах?

- У нас все більше і більше позитивних прикладів, коли регіональна влада, як власник медичних закладів, успішно працює з головними лікарями і колективами закладів. Завдяки такій співпраці лікарня отримує дооснащення, кращі умови для медичних працівників, залучає лікарів. З останнього можу навести приклади розвитку ФАПів. Є регіони, які не знають, що з ними робити і скаржаться на недостатнє фінансування, а є регіони, які дуже ефективно працюють з ФАПами. Наприклад, в місті Бахмут проаналізували мережу своїх ФАПів, подивились, що деякі мають статус лікувального закладу, а деякі насправді ними не є, провели реструктуризацію, залишили чотири ФАПи, яким відремонтували приміщення, оснастили всім необхідним. Більше того, в Бахмуті створили пункти тимчасового базування, куди за графіком кілька разів на тиждень виїжджають мобільні групи, в яку входить сімейний лікар чи педіатр, а також постійно працює мобільний флюорограф. Так само розвиваються в Краматорську, Костянтинівці, ще багатьох регіонах, де в пріоритеті місцевої влади все ж таки лікувальні заклади. Завдяки такому розумному підходу всі мешканці сіл отримують якісну первинну медичну допомогу.

Наводячи ці приклади, хочу додати, що багато лікарів-фізичних осіб підприємців і лікарів приватних закладів працюють в селах. І за нашими даними 26 тисяч мешканців сіл обрали лікарів у приватних лікарнях i 64 тисячі пацієнтів обрали лікаря серед фізичних осіб-підприємців. Деякі ФОПи мають у складі одного лікаря, а деякі, через великий попит, навіть залучають найманих працівників. У нас є такий приклад: ФОП на Закарпатті, який обслуговує понад 1900 мешканців сіл, у нього сума контракту 1,8 млн грн. А є ФОП на Херсонщині, який обслуговує мешканців близько 10 населених пунктів, у нього працює троє сімейних лікарів і терапевт, з ними декларації уклали 9300 пацієнтів, сума контракту склала 4,2 млн грн.

Ці приклади підтверджують, що при підтримці місцевої влади, яка відповідальна за організацію медичної допомоги в регіонах, лікувальні заклади можуть бути більш успішними.

У нас також є кілька хороших кейсів, наприклад, у Харківській області, де місцева громада прийняла програму стимулів і виділила кошти для навчання місцевої молоді на лікарів у Харківському медичному університеті, тому, що в цій громаді більшість лікарів є пенсійного або передпенсійного віку. Влада, розуміючи що треба готувати молоді кадри, виділила житло для двох молодих лікарів, які приїхали працювати у місто, і надалі готова купувати квартири для медиків. Такий самий приклад є в Кіровоградській області, де громада “переманила” до свого закладу трьох анестезіологів з Жовтих Вод, забезпечивши їх земельними ділянками та підвищеною зарплатою.

Можу навести приклад рідної Чернігівщини, де Ніжинська міська рада виділила земельну ділянку, щоб залучити до роботи в місцевий пологовий будинок лікаря-анестезіолога. У містечку Мена побудували два шестиквартирних будинки, та запросили на роботу лікарів з обласного центру. Ми бачимо, як трансформація системи фінансування медичної галузі стає поштовхом для для змін і підвищення ролі і статусу лікаря. І це приклади успішної співпраці місцевої влади і головних лікарів, які розуміють нові правила і суть реформування. Можна сказати, що трансформація призводить до того, що лікарні для ОТГ стають майже містоутворюючими підприємствами.

Ті, хто зрозумів систему, хто зміг скористатися її можливостями, вони стають успішними. І моє завдання – це налагодження максимально ефективної співпраці та комунікації між регіональною владою на місцях і НСЗУ для того, щоб мережа лікувальних закладів розвивалася і щоби мешканці отримували якісну медичну допомогу.


- Це позитивні приклади. А негативні є?

- Сьогодні в регіонах ми маємо багато проблем з розробкою правильних маршрутів пацієнтів. Побудова маршрутів пацієнтів це відповідальність місцевої влади.

Наприклад, коли ми законтрактували певну кількість лікарень на надання послуг з лікування інфаркту та інсульту, ми передбачали, що "швидка" має везти пацієнтів саме до тієї лікарні, яка має договір з нами на надання такої допомоги, а це означає, що в ній є і обладнання та фахівці аби врятувати пацієнта з інсультом або інфарктом. Але на регіональному рівні інколи вибудовують інші маршрути пацієнтів і везуть пацієнта з підозрою на інсульт за застарілим принципом в "чергову" лікарню, яка не має обладнання чи фахівців. Такі порушення маршрутів пацієнтів призводять до того, що пацієнтів доставляють туди, де їм не можуть надати допомогу.


- Хто має затверджувати маршрути пацієнтів? З ким їх треба узгоджувати?

- Це робота, яка відбувається на рівні департаментів охорони здоров'я, відповідного рівня влади, чи міських, чи обласних, чи районних. Маршрути мають відповідати контрактам, які уклали заклади. Але, на жаль, це не завжди так, хоча покращення є. На прикладі того ж інфаркту чи інсульту скажу, що в 2019 році тільки одного з 10 пацієнтів привозили в ту лікарню, яка могла надати допомогу. Статистика минулого року показує вже іншу картину: 75% пацієнтів потрапляють в ті лікарні, в які вони мали потрапити і отримати допомогу. Втім 25% пацієнтів ще й досі потрапляють не туди, куди треба, і це виклик, сигнал, що треба налагоджувати роботу з місцевою владою. Для стимулювання дотримання правильного маршруту пацієнтів в цьому році ми запровадили так званий підвищувальний коефіцієнт для бригад екстреної допомоги.

Ще важливо, щоби на кожній території було розуміння в якому напрямку і який заклад розвивати. Чи розвивати паліативну допомогу, чи розвивати реабілітацію, чи розвивати там інший напрямок, щоб вона була багатопрофільною лікарнею і могла законтрактувати більше пакетів послуг. Аналітичні дані НСЗУ допомагають все це робити. На основі наших даних ми допомагаємо місцевій владі розібратися і проаналізувати мережу, подивитись маршрути пацієнтів, подивитись які пацієнти, з якими нозологіями на цій території потрапляють в які лікарні. Це допомагає місцевій владі приймати власні управлінські рішення щодо розвитку мережі і вкладання коштів в ту чи іншу лікарню.


- Яка ситуація з готовністю регіонів та мережі медичних закладів до ПМГ-2021, яка стартувала з 1 квітня?

- Пропозиції вже надіслані закладам, зараз вони опрацьовують, за тиждень ми будемо мати результати і знати, скільки контрактів і на які послуги укладемо. Ми бачимо, що цього року готовність закладів більша, помилок при заповненні заявок менше. Загалом, можна було б сказати, що ситуація краще, але ковід, насправді, вносить суттєві корективи. Деякі медичні заклади перепрофілюються виключно під надання допомоги пацієнтам з підозрою або захворюванням на коронавірусну хворобу. І деякі медичні послуги можуть ставати не такими доступними для інших пацієнтів. Але ми розуміємо, що рано чи пізно це закінчиться і ми зможемо розвивати мережу в більш сприятливих умовах.


- Ви пройшли в фінал конкурсу на голову НСЗУ. Чому виникла ідея взяти у ньому участь?

- Днями відбувся черговий етап конкурсу, це була співбесіда з комісією з питань вищого корпусу Національного агентства з держслужби (НАДС), яку проходили шість людей, у фінал вийшло троє. Відверто кажучи, від конкурсу і від роботи НАДС дуже приємні враження. НАДС забезпечило прозорі правила проходження конкурсу та їх суворе дотримання. До того ж працівники НАДС виявилися дуже фаховими, а також забезпечили учасникам конкурсу комфортні умови участі.

Щодо того, чому я вирішила взяти участь у цьому конкурсі, то скажу так: я працюю в НСЗУ з моменту її створення, я розумію, що ця інституція є провідником змін у системі охорони здоров'я. Ми впроваджуємо одну з найскладніших структурних та системних реформ в країні, тому ми стикаємось з шаленим супротивом. І я, власне, прийшла на держслужбу з власного бізнесу, у мене була агенція стратегічних комунікацій, я реалізувала дуже багато проектів з розвитку міста, освітніх проектів, консалтингових. Я з 2013 року була акредитованим консультантом ЄБРР. Коли я йшла на держслужбу, для мене слова Присяги, були не порожні слова, у мене було і є велике бажання змінювати країну. У мене є управлінський досвід в різних сферах, тобто не тільки в комунікаціях. Я працюю зі складними інформаційними кризами, реалізую складні системні проекти. Окрім того, я маю освіту математика, економіста і політолога. Так, я не лікар, але мені, як кожному з нас, іноді доводиться бути пацієнтом. До розуміння необхідності реформи системи охорони здоров’я я прийшла цілком свідомо, ще в той час коли я була членом виконкому Чернігівської міської ради. Я зрозуміла, що треба робити системні зміни, з центру. На місцях, навіть якщо ти представник регіональної влади, на жаль зміни не спрацюють. Система чинить опір.


- Коли розпочиналася реформа, коли розпочинався перший етап – реформа "первинки", в неї активно заходили приватні клініки і це активно підтримувалося на центральному рівні, на рівні МОЗу, НСЗУ. Зараз приватні клініки виходять з реформи, розривають контракти з НСЗУ. Чому так відбувається?

- Я не можу сказати, що вони активно виходять. Якщо ми говоримо про первинну ланку, то у нас зараз 30% контрагентів первинки, це приватні заклади і ФОПи. І щомісяця приєднуться нові. Звісно, є ті, хто з тих чи інших причин вирішують не продовжувати договір. Але таких небагато. Більшість клінік та лікарів ФОП продовжують з нами працювати. Пацієнтам, які обрали лікарів у приватному закладі, що вирішив не продовжувати договір з НСЗУ, варто пам’ятати, що вони можуть це зробити знову у приватному закладі, або у лікаря-ФОП, адже щомісяця до співпраці з НСЗУ доєднуються нові приватні практики.

Крім того, ми спостерігаємо інший процес: лікарі-ФОПи, маючи по одному контракту з НСЗУ, об'єднують свої приватні практики, трансформуючись у клініку. І це теж дуже зручно для пацієнтів.

 

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Поддержка Украины на пути к справедливости должна была постоянной, потому что это работа на годы и десятилетия – генпрокурор

Глава "Центрэнерго" Андрей Чуркин: Нам удалось вернуть и поставщиков угля, и покупателей электроэнергии, поэтому ОЗП пройден успешно

"Укртелеком" увеличит объем инвестиций минимум на 70% в 2024г - гендиректор

Ситуация с заоблачными ценами на картофель в 2024-2025 МГ не выровняется - вице-президент УАВК

Сложный процесс замены обязательного страхования требует продления переходного периода закона "О страховании" до конца года

Россияне поставили себе задачу уничтожить нашу авиацию и инфраструктуру для западных самолетов - заместитель начальника ГУР МО Скибицкий

Мы не видим возможности полноценного восстановления Украины без функционирующих аэропортов

Характер действий РФ с громким названием "наступления" предполагает затяжную войну, и это противник пытается нам навязать, жертвуя огромным количеством своих людей – заместитель начальника ГУР МО

Польский протест приобрел довольно агрессивную форму – из мирной демонстрации он превратился в проявление злостного неуважения к украинским гражданам

В ближайшие месяцы планируем запустить тестирование электронного кабинета пациента – замминистра здравоохранения Карчевич

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА