Кива, Насиров, Деревянко: Насколько правдиво они агитируют? - "VoxCheck"

(Подается на языке оригинала)

Голова Соціалістичної партії України Ілля Кива, поновлений на посаді голови Державної фіскальної служби України Роман Насіров та позафракційний депутат Юрій Дерев’янко - всі троє почали свою боротьбу за електорат.

Тому, фахівці фактчекінгового проекту VoxCheck проаналізували заяви українських політиків та з'ясували, хто з них найбільше бреше, маніпулює та говорить правду в своїх передвиборних виступах.

Роман Насіров

"У 2014 році в нас 12 працюючих годували 10 пенсіонерів, зараз в нас 10 працюючих годують 12 пенсіонерів", - цитує VoxCheck слова Р.Насірова, які він сказав під час ефіру у програмі "Свобода вибору" на Громадському радіо, 1 лютого 2019 року.

Щоб перевірити правдивість висловлювання, VoxCheck  навели дані Державної служби статистики по зайнятому населенню, і по штатних працівниках:

В 2014 році було 8,96 млн штатних працівників, в 2017 – 7,68 млн осіб. Тобто співвідношення штатних працівників та пенсіонерів не змінилося. 10 пенсіонерів на кожних 6,6 працюючих в 2014 році та 6,4 в 2017 році.

В 2014 році в Україні було 13,5 млн пенсіонерів та 18,1 млн зайнятого населення. В 2017 році – 11,9 млн та 16,2 млн відповідно. Тобто співвідношення зайнятого населення та пенсіонерів також практично не змінилося. В 2014 році це було 10 пенсіонерів на кожних 13,4 працюючих, в 2017 році – 10 пенсіонерів на 13,6 працюючих. 

Важливо також те, що дані за 2014 рік надаються Державною службою статистики з урахуванням окупованих територій та АР Криму, а 2017 року – без. Тобто це дещо викривлює показники. Втім, Р.Насіров в будь якому випадку називає некоректні цифри. Вердикт VoxCheck – неправда.

"У деяких розвинутих країнах світу, яким зараз, наприклад, є Китай. Там взагалі пенсій немає", - Р.Насіров в ефірі програми "Свобода вибору" на Громадському радіо, 01 лютого 2019 року.

Станом на 2017 рік в Китаї функціонує трирівнева пенсійна система: державна програма, що складається з Пенсійного фонду та Національної ради з соціальних питань Фонду безпеки; щорічні внески від компаній; приватні пенсії фізичних осіб.

В основному пенсійна система Китаю сфокусована саме на першому, державному рівні. Загалом пенсії у Китаї отримують близько 150 млн людей (дані китайського Держстату).

Ілля Кива

"Коли дитина (в Україні) народиться, він вже всім повинен. Це влада сьогодні привела нас до цього стану. Борги МВФ вже будуть виплачувати наші онуки. Вони ще не зачаті і не народилися, а вже мають виплачувати" – слова І.Киви у "Вечірньому праймі" телеканалу "112 Україна", 21 січня 2019 року.

Прогнозні виплати за боргами МВФ триватимуть до 2034 року, тобто ще 15 років (від 2019 року). Тобто діти які народяться цього року ще не стануть повнолітніми і, відтак, не будуть сплачувати податки з яких повертаються борги зовнішнім кредиторам. Не кажучи вже про онуків. Саме в цьому полягає маніпуляція.

Інша справа, що борги постійно доводиться перекредитовувати, аби віддавати їх вчасно. Тому якщо формально чинна влада й бере, на перший погляд, багато боргів, частина цих коштів направляється на погашення старих боргів (на жаль, вирахувати – це досить нетривіальне завдання).

Водночас ледве не кожен уряд також бере борги на покриття дефіциту держбюджету – і в такому випадку загальна сума боргів збільшується. Тобто відбувається приріст суми держборгу.

Але програма МВФ – це не лише гроші для перекредитації чи покриття дефіциту бюджету. Важливою складовою цих програм є реформи, які Україна зобов’язується проводити коли їй надають позики. Успішне виконання цих реформ – це економічний розвиток країни, доступ до іноземних інвестицій та дешевших позик.

"Газу-то ми насправді видобуваємо скільки? 18 млрд кубометрів на рік, а витрачаємо 16 млрд", - І.Кива у "Вечірньому праймі" телеканалу "112 Україна", 21 січня 2019 року.

Не зовсім зрозуміло, кого саме Кива має на увазі, коли говорить про споживання газу – промисловість, населення або усіх разом взятих. Але спробуємо перевірити усі можливі категорії.

У 2018 році в Україні було видобуто 21 млрд м3 газу. З них державними компаніями "Укргазвидобування" та "Укрнафта" – 16,6 млрд м3. Решту разу видобули приватні компанії.

Населення у цей період (напряму або у формі опалення, яке виробляє тепло-комуненерго) спожило 15,4 млрд м3. Оскільки населенню та ТКЕ продавала газ тільки компанія Укргазвидобування (15,5 млрд м3) за покладеними на неї спеціальними обов’язками, то населенню мало би вистачити газу внутрішнього видобутку. Але частина газу (із цих 15,5 млрд м3) була технологічними витратами – це газ, потрібний для того, щоб видобути решту газу. Насправді УГВ продала населенню лише 13,8 млрд м3. Тобто населенню не вистачило газу внутрішнього видобутку .

Якщо ж говорити про загальне споживання газу українськими компаніями, бюджетними установами тощо, то минулого року в Україні було спожито 32,3 млрд м3. Таким чином газу внутрішнього видобутку (включно із видобуванням приватними компаніями загалом 21 млрд м3) аж ніяк не вистачало.

Отже, жоден з названих Кивою показників не є правдивим.

Юрій Дерев’янко

"А сьогодні це (податковий тиск – прим. ред) понад 43% від всієї економіки, від ВВП", - Ю.Дерев'янко в ефірі телеканалу "НАШ", 16 січня 2019 року.

Прогнозний номінальний ВВП України на 2018 рік – 3553 млрд грн (ст.63). Податкові надходження до бюджету в 2018 році становили 986,3 млрд грн. Тобто так званий податковий тиск на економіку становить 27,7%.

В 2017 році частка податків порівняно з ВВП була дещо нижча – 27,8% (2982,9 млрд грн номінальний ВВП та 828,2 млрд грн податкових надходжень).

"Це означає зменшення видатків для них, в тому числі і для фінансування НАТО. <…> Для Німеччини 1% ВВП в рік (фінансування НАТО – ред) – це 23 мільярди євро", - Ю.Дерев'янко в ефірі телеканалу "НАШ", 16 січня 2019 року.

Насправді 1% ВВП Німеччини навіть більше, ніж говорить Дерев’янко. В 2017 році – це 33 млрд євро, а за прогнозами на 2018 рік – 34 млрд євро. Названа кандидатом цифра була справедливою для 2005 року. Але Юрій Дерев’янко говорить це в контексті того, що видатки Німеччини в 1% ВВП на НАТО – це дуже значна сума. Відтак, правильна цифра ще більше підкреслює його думку. Тому незважаючи на відхилення в сумі, наш вердикт – правда. 

"Тому я є співавтором законопроекту, який сьогодні вже має можливість бути прийнятим у Верховній Раді стосовно скасування депутатської недоторканності", - Ю.Дерев'янко в ефірі телеканалу "НАШ", 16 січня 2019 року.

Юрій Дерев’янко справді є одним із співавторів законопроекту про скасування депутатської недоторканності.