VoxCheck: Тютюнові поправки: хто та як у парламенті пропонує спростити куріння в Україні
Нині в парламенті зареєстрували кілька законопроєктів, які мають врегулювати ввезення новітніх тютюнових виробів в Україну та їх обіг на території нашої держави. VoxCheck разом із Центром демократії та верховенства права проаналізував зміни, які пропонують ці законопроєкти, а також які з нововведень опинилися під ударом окремих українських парламентарів.
Серед основних змін, які передбачають законопроєкти — підвищення акцизів на тютюнові вироби та наближення українського законодавства до європейского. Останнє стосується передусім питань зовнішнього вигляду і місць продажу тютюнових виробів, а також — реклами та спонсорства.
Один із законопроєктів, яким намагаються врегулювати обіг і вживання тютюну в Україні — це документ №4358, проєкт змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну. Серед депутатів, які подавали найбільше правок до цього законопроєкту, були Вадим Галайчук та Мар’ян Заблоцький із фракції “Слуга народу”, а також Андрій Пузійчук із фракції “Батьківщина”.
Правки від парламентарів були у різних форматах: пропонували видалити повністю певну норму, видалити її частину або нівелювати її дію. Та фактично ці поправки були клонами. Як однозначно негативні, тобто ті, що послаблюють норми законодавства з обмеження куріння, VoxCheck оцінив понад 80% усіх поправок Галайчука та 66% поправок Заблоцького.
Так, Галайчук пропонував виключити із закону низку чітких визначень, які стосуються споживання тютюнових виробів, що створило б лазівки для виробників, імпортерів, рестораторів та й для самих споживачів. Депутат виступав також за те, щоб не надавати детальний опис інгредієнтів тютюнової продукції на упаковці та скасувати заборону куріння у деяких громадських місцях. Заблоцький запропонував дозволити рекламу тютюнових виробів у місцях продажу та на сайтах, більшість аудиторії яких старша за 18 років.
Щодо депутата від «Батьківщини» Андрія Пузійчука, то він виявився ледве не лідером за кількістю поправок. Із них 27% VoxCheck оцінив як негативні, а ще 32%, — як спам. Пузійчук так само пропонував видалити визначення, необхідні, щоб закон функціонував повноцінно, а також скоротити обсяг інформації, яку тютюнові компанії надають до регулюючого органу.
Відзначився своєю критикою законопроєкту також і Сергій Шахов. 66% поправок, які він вніс до проєкту закону, VoxCheck оцінив як однозначно негативні. Шахов, до прикладу, пропонував видалити визначення, хто є споживачем тютюнових виробів, утім цю поправку профільний комітет відхилив.
Інший документ, який стосується ввезення й обігу тютюну — це проєкт змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Деякі депутати вносили поправки до цього законопроєкту, які спрощують ці процеси.
Так, наприклад, Данило Гетманцев із “Слуги народу” та інші депутати в лютому 2021 року запропонували знизити акцизний податок на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи) до 2024 року та змінити слова «з 1 січня» на «з 1 квітня». Відтак, нижчий рівень податку має діяти довше.
Подібне пропонував і однопартієць Гетманцева — Давид Арахамія. Утім, Арахамія виступав за те, щоб зробити податки на пересланий (ввезений) тютюн ще нижчими — принаймні до кінця 2021 року.
За останній рік саме Давид Арахамія був одним із небагатьох політиків, які публічно обговорювали «антитютюнові» законопроєкти. У своїх висловлюваннях він декілька разів маніпулював про акцизи на IQOS, зазначаючи, що зменшення акцизів призведе до зменшення контрабанди ТВЕНів до України.
Попри те, поправки Гетманцева та Арахамії до кінцевого варіанту законопроєкту не ввійдуть. У парламенті проголосували за те, щоб прибрати їх з документу.
Таким чином, наразі до другого читання пройшли лише ті поправки, які спрощують обіг електронних сигарет з характерним запахом/смаком. Решту негативних змін такого штибу «зрізали» ще на етапі комітетів.
Зараз законопроєкти, що стосуються ввезення та обігу тютюнових виробів, чекають на друге читання. Команди VoxCheck та Центру демократії та верховенства права й надалі відстежуватимуть ці документи.