НБУ з 5 лютого почне публікацію підсумків внутрішньої дискусії про облікову ставку
Національний банк України в 2018 році починає оприлюднювати "Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики (КМП) щодо рівня облікової ставки" для підвищення прозорості та передбачуваності монетарної політики.
Як зазначено в повідомленні НБУ в п'ятницю ввечері, такі публікації будуть виходити на 11-й день після ухвалення рішення щодо монетарної політики, а дебютна з'явиться 5 лютого по результатами КМП, запланованого на 23-24 січня.
Новий документ буде містити знеособлену позицію всіх членів комітету про необхідному монетарному вирішенні і відповідну аргументацію.
У Нацбанку пояснили, що прес-релізи про рішення щодо монетарної політики, які зараз є основним інструментом комунікацій на цю тему і з'являються в день засідання правління з цього питання, відображають консенсусну позицію правління НБУ.
"Така публікація спрямована на посилення розуміння учасниками ринку логіки і мотивації монетарних рішень правління НБУ", - підкреслив регулятор. Він зазначив, що така практика є поширеною для центробанків, які провадять політику інфляційного таргетування.
Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом НБУ, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання та реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить глава НБУ, інші члени правління центробанку, а також директори департаментів монетарної політики і економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань правління НБУ з монетарних питань.
Як повідомлялося, Нацбанк з 15 грудня 2017 року підвищив облікову ставку на 1 процентний пункт (п.п.) - до 14,5%. Перед цим він збільшив її також на 1 п.п. з 27 жовтня. Востаннє НБУ знижував облікову ставку - до 12,5% річних з 13% річних - 26 травня 2017 року.
НБУ пояснив жорсткість монетарної політики попередженням подальшого погіршення інфляційних очікувань, підвищенням ризиків затримки відновлення співпраці з МВФ і прискоренням споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів.