Підтримка українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу може становити EUR300 млн на рік у перший рік членства та поступово зрости до EUR1,2 млрд на рік через 10 років, йдеться в аналітичному звіті Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Warsaw Enterprise Institute "Вплив вступу України до Європейського Союзу на Спільну аграрну політику".
Згідно із дослідженням, інтеграція українського агросектору з земельною площею понад 32,7 млн га сільськогосподарських угідь (станом на 2025 рік) стане однією з наймасштабніших подій в історії ЄС. Відповідно, на основі Спільної аграрної політики ЄС, яка розподіляє кошти переважно на основі площі сільськогосподарських земель, інтеграція країни з таким обсягом с/г земель може суттєво змінити структуру розподілу коштів у цій бюджетній програмі Євросоюзу.
За оцінками Bruegel, якби Україна була допущена до фондів ЄС за чинними правилами виплат на основі площі, вона отримала би близько EUR85 млрд протягом семи років (або понад EUR 12 млрд на рік). Це більше, ніж поточний річний обсяг фінансування агросектору Франції і більше, ніж сукупна програма Польщі за 2023-2027 роки. Схожі оцінки надали аналітики ІЕД та WEI у своєму дослідженні: за нинішніх умов САП Україна могла би отримати від EUR70 млрд до EUR96,5 млрд за сім років.
Утім, дискусія про вступ України до ЄС та доступ до відповідних бюджетних фондів збігається з фундаментальною реформою бюджету ЄС на 2028-2034 роки. Європейська Комісія пропонує скасувати традиційну двоопорну структуру Спільної аграрної політики і об'єднати аграрні фонди з іншими програмами у Національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом EUR865 млрд. Для підтримки фермерів передбачається новий інструмент DABIS, який запроваджує регресивну шкалу та встановлює обов'язкову стелю виплат у розмірі EUR100 тис. на одне господарство на рік.
Для України це означатиме, що у перший рік після вступу сума підтримки агросектору становитиме приблизно EUR300 млн і у наступні роки вона буде поступово збільшуватися та дійде до EUR1,2 млрд на рік через 10 років після приєднання України до ЄС.
"Фінансовий ефект для аграрного сектору України та ЄС після вступу залежатиме не стільки від загальної площі наших сільськогосподарських земель, скільки від майбутньої архітектури Спільної аграрної політики ЄС, умов вступу України, тривалості перехідного періоду та нашої спроможності виконувати правила ЄС. Тому Україні вже зараз варто розвивати земельні реєстри, системи контролю, платіжну інфраструктуру та механізми підтримки малих і середніх виробників", – зазначила співавторка дослідження, провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.
Автори дослідження порахували, що найбільше виграють українські середні агропідприємства, яких в Україні нараховується близько 20 тис. та які мають близько 485 га в середньому.
Великі агрохолдинги (100 компаній в Україні, мають площу від 10 000 до 500 000 га) отримають обмежений ефект від таких виплат, якщо правила ЄС щодо стелі у EUR100 тис. охоплюватимуть також пов'язані юридичні особи, які в Україні досить поширені в структурі агрохолдингів.
Натомість малі фермерські господарства (близько 4 млн виробників, які дають 30% агропродукції, але багато з яких діють поза формальними аграрними структурами) стикатимуться з найсуттєвішими бар'єрами: йтиметься про їх офіційну реєстрацію, мінімальні порогові значення площі для отримання підтримки та інші адміністративні вимоги.
При цьому наслідки вступу України для Польщі, чиї аграрії є п'ятим за величиною бенефіціаром підтримки (EUR5,1 млрд у 2023 році), не обов'язково будуть негативними, адже інтереси двох країн не завжди суперечать одне одному.
Дослідження було проведене в рамках проєкту "Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку" ІЕД та WEI за підтримки Open Society Foundation та Міжнародного Фонду "Відродження".
