Понад 90% бізнесу не мають страхового покриття воєнних ризиків – опитування
Страхового покриття воєнних ризиків не мають 94% бізнесу, з яких 51% не можуть знайти, 49% – наявного недостатньо, для 43% занадто дорого, свідчать результати інтерактивного опитування учасників круглого столу "Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень", організованого Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА).
Як повідомила генеральна директорка BDO в Україні Віра Савченко на своїй сторінці у Facebook з посиланням на ці дані, 78% представників бізнесу вважають, що механізм перших збитків допоможе зберегти операційну діяльність. Половина учасників опитування вважають, що страхове покриття воєнних ризиків повинно становити $10 млн, ще 44% – $20 млн і більше. Щодо ціни входу, то 48% опитаного бізнесу підтримують диференційований тариф залежно від об'єкта, тимчасом як 35% готові платити 2% від активів, 29% – 1%.
Джерелом фінансування, на думку 79% опитаних представників бізнесу, мають бути російські активи, що, як зазначається, цілком зрозуміло, бо платити має той, хто руйнує. При цьому 53% – за внески самого бізнесу, який отримує покриття. Десь половина бізнесу готова розглядати бюджетне джерело.
"Приватний страховий ринок такі збитки не потягне – і це не докір страховикам, а математика. Коли за одну ніч страждають 17 компаній на одній локації, а той самий об'єкт горить тричі за квартал, жодна комерційна модель не збере достатню премію. Потрібен державний механізм із чіткими правилами виплат", – зазначається в повідомленні.
При цьому наголошується, що на добровільних внесках система не запрацює.
"Добровільне катастрофічне страхування ніде у світі не досягло масового покриття. Світовий банк фіксує: добровільні катастрофічні схеми без стимулів чи автоматичного включення дають обмежене охоплення – покриття купують тоді, коли воно обов'язкове або прив'язане до кредиту, оренди чи ліцензії. Інакше в систему заходять лише ті, хто вже під ударом, і вона розвалюється від адверсної селекції", – написала Савченко, передаючи думки, які звучали на круглому столі.
При цьому зазначається, що обов'язковість можна вводити поетапно, за секторами, через зрозумілі стимули, "але вводити треба".
"Третій квартал ще не закінчився, а в ньому вже подій, як у попередній пік, весна 2022, помножений на три з половиною", – наголосила вона.
Одночасно змінилася зброя: у 2022-2024 роках дронів по бізнесу не було взагалі, тоді як у 2026-му атаки ними становлять більше половини таких подій
"Дрон здешевив удар по складу – і частота зросла. Для тарифу це означає, що базова ставка, порахована на даних 2023-2025 років, занижена вже на старті", – пояснює експертка.
Щодо атак на склади Савченко виділяє два піки: весна 2022 року і літо 2026-го, зауваживши, що тепер ціль – не порожні приміщення перших тижнів вторгнення, а сучасні мультитемпературні склади мереж із товаром.
"Якщо нормувати на населення, Київська область – 1,45 події на 100 тис. мешканців, удвічі більше за Харківщину (0,77) і Київ (0,71). Тобто зональні коефіцієнти мають рахуватися не за відстанню до фронту, а за концентрацією логістики", – пояснює вона.
Медіанний інтервал між повторними ударами по одній компанії складає близько двох тижнів. Повторні удари приходять по вже відновлених або щойно введених об'єктах: склад мережі – через чотири дні після відкриття, фармдистриб'ютор – тричі за три місяці, наводить експертка спостереження щодо атак.
"З кінця серпня фіксуються повторні влучання по об'єктах, де ще працюють рятувальники. Для страхування це не випадковість, а окремий множник у тарифі: об'єкт, який уже вражали, має вищу ймовірність наступного удару, і модель має це враховувати", – резюмує Савченко, говорячи про страхування воєнних ризиків.