Підстав для збільшення домашніх запасів продуктів харчування через російські удари по складській інфраструктурі наразі немає, оскільки довгострокового дефіциту продовольства в Україні не очікується, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер.
"Чогось нового щодо того, що треба мати в умовах війни, (немає, тут) нічого не змінилося (…) Треба мати мінімальний запас (…) Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає", – зазначив Висоцький.
За словами міністра, наразі немає загроз постачанню продовольства, як це було у 2022 році, хоча через перебудову логістики можливі певні затримки із доставкою продукції.
Він додав, що базовий запас продуктів на місячне споживання, який рекомендується мати в умовах війни, залишається актуальним, а його склад залежить від потреб конкретної людини або сім’ї.
Водночас Висоцький зазначив, що перебудова логістики через пошкодження складської інфраструктури може призвести до зростання вартості продуктів харчування приблизно на 2,5% по Україні. За його словами, це загальна макроекономічна оцінка по всіх продовольчих позиціях, хоча вартість окремих товарів може змінюватися по-різному.
За словами міністра, якщо не враховувати зернові та олійні культури, 70-80% продовольства споживається в Україні, тоді як 20-30% експортується. Для зернових та олійних співвідношення протилежне: 25% припадає на внутрішнє споживання і 75% – на експорт.
Україна поміж іншим експортує крупи, заморожену продукцію, цукор, олію, молочну та м’ясну продукцію, яйця, а також фрукти, зокрема виноград та яблука. Овочі борщового набору здебільшого орієнтовані на внутрішній ринок, їх експорт є незначним.
Суттєво імпортозалежною залишається лише рибна продукція: частка імпорту в її споживанні перевищує 80%. Водночас, за словами Висоцького, довгострокового дефіциту імпортної продукції наразі не передбачається, оскільки логістика через пункти перетину кордону працює, а імпорт може здійснюватися безпосередньо до точок реалізації.
