Експерти Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) проаналізували альтернативні законопроєкти №15386-1 та №15386-2 щодо створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ) та її гармонізації із системою торгівлі квотами Європейського Союзу (EU ETS).
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту №15386-1, документ передбачає створення правових та організаційних засад НСТВ із запровадженням двох фаз її впровадження для адаптації до умов воєнного часу, відбудови та подальшої інтеграції до EU ETS. Проєкт визначає види діяльності й учасників ринку (оператори установок, повітряних суден, судноплавні компанії), правила випуску, обігу й анулювання квот, граничні ціни, застосування сертифікатів декарбонізаційного зарахування, а також фінансову підтримку проєктів підприємств через фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації.
Законопроєкт №15386-2 передбачає впровадження НСТВ у три фази для плавної адаптації економіки, створення реєстру НСТВ, обов’язкове отримання дозволів на викиди та поступове збільшення обсягу верифікованих викидів, що підлягають покриттю квотами (від 8,5% у 2028 році до 100% у 2038 році). Також проєкт передбачає заснування окремого спеціального цільового фонду з доходів від НСТВ для фінансування проєктів декарбонізації.
Як йдеться в публікації ЄБА, бізнес позитивно оцінює поетапне впровадження НСТВ, більш прогнозовані умови адаптації підприємств, тривалі перехідні періоди та врахування економічних умов України під час формування вартості квот. Також бізнес-спільнота підтримує механізм сертифікатів декарбонізаційного зарахування для врахування інвестицій у власні проєкти декарбонізації. У законопроєкті №15386-2 позитивно оцінюється можливість фінансової підтримки декарбонізаційних проєктів за рахунок доходів НСТВ у розмірі до 30% вартості та запропонований добровільний механізм вуглецевого коригування для експорту.
Водночас ЄБА наголошує на необхідності суттєвого доопрацювання документів. Серед ключових пропозицій асоціації: створення окремого цільового фонду з пріоритетним спрямуванням доходів НСТВ на проєкти декарбонізації та модернізації, скасування екологічного податку на викиди CO₂ після запуску НСТВ для уникнення подвійного ціноутворення, комплексне врегулювання податкових аспектів операцій з квотами та сертифікатами, можливість видачі сертифікатів як для проєктів, що реалізуються, так і для завершених.
Крім того, бізнес пропонує відтермінувати набрання чинності вимогами щодо дозволів щонайменше до 1 січня 2029 року, встановити поріг істотної зміни потужності установки на рівні 50% для внесення змін до дозволу, переглянути заходи реагування за порушення на користь пропорційності, а для проєкту №15386-2 – зберегти добровільний характер вуглецевого коригування для експорту та отримати позицію Єврокомісії щодо його врахування в рамках CBAM.
