Україна планує масштабувати програму "Промисловий Рамштайн" із залученням міжнародного фінансування на EUR100 млн, для чого наразі проводить двосторонні переговори з міжнародними партерами, щоб представити пілотний проєкт, який стартує 1 вересня, повідомив радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.
"Наша мета – щоб до кінця року українські компанії почали отримувати іноземне обладнання, і ми зможемо масштабувати цей механізм на EUR100 млн на наступний рік. Зараз робимо двосторонні угоди через спільне національне "вікно". Тобто українська компанія має знайти іноземного партнера з країни-постачальника обладнання, звернутися до Національного інституту розвитку, заяву буде оцінено на критерії відповідності, і вони отримують 30% грантового фінансування, а 70% фінансуватиметься спеціальною позикою", – розповів він на Конференції з відновлення України (URC 2026) у п’ятницю в Гданську (Польща).
Телюпа нагадав, що проєкт "Промисловий Рамштайн" Україна запустила минулого року разом з німецькою KfW через Національну установу розвитку (НУР) – це початкова угода на EUR30 млн.
"Ми маємо пілотний проєкт, підготували спільну декларацію і закликаємо партнерів доєднатися. І наразі перебуваємо в процесі перемовин з Італією, Францією, Австрією, Чехією, Канадою, Нідерландами, Швейцарією. Всі країни зацікавлені, особливо що стосується виробників обладнання. І ми хочемо створити такий міжнародний альянс, який буде корисним для всіх наших країн", – зазначив він.
За словами Телюпи, Україна хоче поєднати міжнародне фінансування з внутрішніми ресурсами Національного інституту розвитку, щоб використовувати також ліквідність українських банків, і для цього потрібні двосторонні угоди.
Водночас він визнав, що наразі складним залишається питання створення однакового механізму для всіх країн, тому й провадяться двосторонні зустрічі через спільне національне "вікно".
"Партнери нашої країни можуть страхувати перевезення, бо зараз нашим компаніям важко купити німецьке або канадське обладнання, тому що постачальники бояться постачати в Україну обладнання, тому нам потрібні механізми зниження ризику для них", – сказав радник міністра.
Своєю чергою генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов в своєму виступі на URC 2026 зазначив, що українська промисловість може стати частиною спільної міжнародної промислової політики, однак інтеграція економічна не повинна бути перекреслена політичними рішеннями по відношенню до української промисловості.
"Україна не конкурент Європі і не конкурент європейському бізнесу. Але ось, наприклад, рішення щодо квот для української сталі з 1 липня, яке може зупинити цю інтеграцію, є політичним. Ми прогнозуємо, що втратимо EUR1,2 млрд", – підкреслив він.
Іллічов вважає, що 30 секторів української промисловості можуть бути частиною спільної європейської промислової політики – це й машинобудування, скляна та легка промисловість.
"Але ми не постачальники сировини. Ми будуємо переробну промисловість і ми – частина цієї глобальної майбутньої промислової політики Європейського Союзу", – сказав він, додавши що наразі 3 тис. промислових компаній співпрацюють з європейськими компаніями.
"Підтримайте нас сьогодні в таких питаннях, як CBAM, як квотування, і ми підтримуємо вас в майбутньому, і це майбутнє буде дуже близько", – резюмував Іллічов, звертаючись до міжнародної спільноти.
