Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив, що країна потребуватиме залучення від партнерів EUR3,5 млрд на реалізацію планів стійкості в регіонах України до опалювального сезону.
"Розробили плани стійкості в Україні – ми підняли їх з громад на рівень регіону, тричі пройшли по всім запитам громад, затвердили це на національному рівні. Це чотири напрямки. Це захист критичної інфраструктури – він складається з проєктів будівництва, ми будуємо інженерний захист критичної інфраструктури. Це децентралізація тепла – у нас є великий план побудувати 1,5 ГВт розподіленої теплової генерації за цей рік для того, щоб пройти наступний опалювальний сезон. Ми будуємо велику генерацію децентралізованої енергетики, для того, щоб не бути вразливими від ударів в одну точку по нашим великим станціям. І четвертий напрямок – ми будуємо великі альтернативи живлення для наших водогонів, для наших водозаборів, тому що ворог точно буде вибирати це як ціль, вони просто терористи", – розповів Кулеба на полях Конференції з відновлення України (URC 2026) в польському Ґданську в четвер.
За його словами, "з урахуванням цього нам потрібні гроші". "Ми, як уряд, вже виділили EUR1,5 млрд на цей 2026 рік і нам потрібно ще 3,5. І ми будемо постійно про це говорити і просити вас нам допомогти", – сказав віцепрем'єр.
При цьому, за словами Кулеби, "це не просто гроші для того, щоб ми пройшли одну зиму". "Це трансформація системи критичної інфраструктури в країні. Це не про те, щоб нам десь побудувати одну чи дві когенерації на десять чи 20 МВт – ні: ми переосмислюємо повністю систему критичної інфраструктури", – розповів він.
Віцепрем'єр навів приклад: у Харкові були знищені всі теплові станції, але тепло в будинках було.
Говорячи про висновки, зроблені за минулу зиму, Кулеба зазначив, що "ми почали за допомогою нових технологій збирати великі дані, для того, щоб розуміти, яким чином може бути вразлива наша система, або яким чином вражають нашу систему і які наслідки".
"Ми взяли приклад декількох населених пунктів, поєднали всі бази даних і робимо систему, яка дозволить нам протягом досить короткого часу, після нанесення удару, розуміти не тільки, куди попала ракета, не тільки, що відбулося, якщо "шахед" порушив нашу енергетичну систему, а як система має відреагувати… Цей аналіз має робити система, яка працює з великими даними. Також важливо поєднувати ці дані з тим, що роблять військові", – розповів він.
"Ця система має нам давати можливість швидко реагувати: якщо раніше ми робили висновок протягом місяця і потім ще місяць втрачали на те, щоб його імплементувати, система, яка буде працювати за новими технологіями, за допомогою штучного інтелекту, допомагає нам робити зміни протягом тижня. Захист критичної інфраструктури, передача енергетики, безперебійне водопостачання, ну і безумовно теплозабезпечення – це те, чого ми так прагнемо встигнути до наступного опалювального сезону. Це так, як виглядає наш план стійкості на наступний рік. Це буде програма, я впевнений, на наступні роки в Україні", – додав Кулеба.
