Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) з проханням обґрунтувати суттєве збільшення частоти перевірок імпорту харчових продуктів нетваринного походження, що створює значне фінансове та адміністративне навантаження на сумлінних імпортерів.
Згідно з повідомленням пресслужби асоціації у вівторок, бізнес фіксує різке зростання частки фізичних перевірок товарів за кодами УКТ ЗЕД 2208 (міцні спиртні напої), 2204 (вина з винограду, включаючи кріплені, ігристі та виноградне сусло) та 2205 (виноградні вина, до яких додані рослинні екстракти, ароматичні речовини або спирт, вермути) – орієнтовно з 5% до 50%.
В ЄБА наголошують, що це призводить до додаткових витрат для імпортерів, затримок під час митного оформлення та подовження строків введення продукції в обіг.
Як зазначають в асоціації, посиленню контролю передувало затвердження Держпродспоживслужбою 30 квітня 2026 року оновленої періодичності документальних, фізичних перевірок та лабораторних досліджень вантажів. Окрім того, 12 травня відомство оновило методичні рекомендації щодо визначення показників лабораторних досліджень.
Під час фізичного контролю імпортери стикаються з масовим відбором зразків для лабораторних випробувань. Це змушує компанії додатково оплачувати аналізи та списувати продукцію, що негативно впливає на безперебійність постачань на український ринок і потенційно може знизити податкові надходження до держбюджету. Бізнес також вказує на нормативні розбіжності: затверджена Періодичність передбачає лабораторні дослідження для 3% вантажів зазначених алкогольних кодів, тоді як Методичні рекомендації встановлюють цей показник на рівні 5%.
В асоціації підкреслюють, що бізнес, зокрема компанії, які суворо дотримуються законодавства у сфері безпечності харчових продуктів і не допускали жодних порушень, стурбовані відсутністю належних пояснень таких кроків.
У зв’язку з цим ЄБА звернулась до Держпродспоживслужби та закликає роз’яснити ризики, які стали підставою для змін, та розглянути можливість повернення до ризик-орієнтованого принципу контролю з урахуванням історії прозорої роботи операторів ринку.
