Страховий ринок підтримує необхідність наповнення державного бюджету в умовах війни, водночас зазначає, що підвищення податку на прибуток банків до 50% створює ризики не лише для банківської системи, а й для всієї фінансової екосистеми України.
Про це президент Ліги страхових організацій України Віктор Берлін повідомив під спільної зустрічі Асоціації українських банків та Національної Асоціації банків України у понеділок.
"Таке рішення послаблює можливості фінансового сектору фінансувати економіку, погіршує інвестиційний клімат, підвищує вартість фінансових та страхових послуг для громадян і бізнесу та суперечить стратегічній меті України щодо розвитку сучасного, конкурентного та інтегрованого до ЄС фінансового ринку", – зазначив він.
Податкова стабільність, це ключова умова для збереження та залучення капіталу, підкреслив він.
За його словами, сьогодні Україна гостро потребує нових інвестицій. У таких умовах передбачуваність податкової політики стає не менш важливою, ніж сама ставка податку. Якщо податок, який декларувався як тимчасовий антикризовий захід, фактично стає постійним, це формує для інвесторів сигнал про високі регуляторні ризики у країні.
Він також зазначив, що для страхового ринку таке запропоноване рішення матиме декілька наслідків одночасно.
По-перше, зменшується обсяг кредитування – знижується кількість активних операцій, це відображається на страхових платежах. Банки – один із найбільш рентабельних каналів продажів для страхових компаній, іх частка – близько 13% у структурі каналів продажів страховиків.
По-друге, банки не кредитують – не зростає економіка, відповідно ВВП і звісно страховий сектор. Таким чином страховики отримують подвійний удар. Втім страховий ринок – це довгі гроші в економіці країни, що вкладені у державні цінні папери, розміщенні на банківських депозитах і ці кошти – рухають економіку.
Таким чином, підвищене податкове навантаження на банки фактично зачіпає не лише банківський сектор. Його наслідки поширюються на страховий ринок, інвестиційні перспективи, бізнес та мільйони споживачів фінансових послуг, підкреслив він.
"У таких умовах пріоритетом державної політики має бути нарощування капіталу банків, страхових компаній та інших фінансових інституцій, а не його вилучення. Додаткові 20 млрд грн для бюджету сьогодні не повинні коштувати Україні сотень мільярдів гривень інвестиційного та кредитного ресурсу завтра", – зазначив голова ЛСОУ.
За його словами, саме розвиток фінансового сектору, а не його додаткове оподаткування, створює основу для довгострокового економічного відновлення, підвищення добробуту громадян і руху інвестицій в Україну.
"Перебуваючи у Брюсселі, Лондоні, я бачу яка висока зацікавленість єропейських інвесторів в Україні. Непрогнозовані податкові навантаження – це дуже негативний сигнал для них. Інвестор завжди порівнює країни між собою. Якщо у Польщі, Чехії, Румунії чи країнах Балтії діють стабільні правила оподаткування, а в Україні податкове навантаження може змінюватися ситуативно для окремих секторів економіки, капітал природно обиратиме більш прогнозовані юрисдикції. Те що наразі йдеться про фінансовий сектор, на мій погляд, особливо небезпечно, бо саме банківська галузь має стати одним із драйверів повоєнного відновлення. Кожна гривня капіталу, яка не заходить у банківську чи страхову систему України, означає менше кредитів для бізнесу, менше страхового захисту, менше довгострокових інвестицій в економіку. Та й загалом у зв’язку можливістю настільки хаотично управляти процесом пошуку джерел наповнення держбюджету у мене питання: а хто наступний? Який ринок завтра опиниться у фокусі політичних популістів?", – резюмував Віктор Берлін.
