Україна прострочила всі структурні маяки нової програми МВФ, які мала виконати в І кв.-2026
Три структурні маяки, які Україна мала виконати до кінця березня 2026 року у рамках програми розширеного фінансування (EFF) Міжнародного валютного фонду (МВФ) залишились не виконаними, свідчать дані на сайті консорціуму RRR4U.
Згідно із презентацією консорціуму, Україна мала посилити процес номінації членів наглядових рад держбанків до кінця лютого 2026 року.
До кінця березня Рада мала ухвалити податкові зміни, що стосуються скасування пільги зі сплати ПДВ на спрощенці, оподаткування цифрових платформ, оподаткування всіх посилок, а також постійної дії військового збору (ВЗ). Хоча Кабінет міністрів 30 березня схвалив та подав три законопроєкти (щодо оподаткування цифрових платформ, оподаткування всіх посилок, а також постійної дії військового збору), один законопроєкт щодо ПДВ для ФОП лишився на доопрацюванні. Структурні маяки передбачають схвалення парламентом, а оскільки цього не відбулось – вони не вважаються виконаними.
Ще один структурний маяк, термін виконання якого сплив у березні – призначення голови Державної митної служби України (ДМС) за результатами конкурсу.
Як повідомляв в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" голова конкурсної комісії з добору очільника ДМС Куньйо Мікурія, комісія за результатами голосування внесла на розгляд Міністерству фінансів кандидатури Руслана Даменцова та Ореста Мандзія. Після розгляду, міністерство має передати пропозицію щодо кандидата уряду.
"Станом на 31 березня його ще не призначили, але ми знаємо, що іноді важливі політичні рішення можуть ухвалити і під вечер, тому ми (консорціум RRR4U – ІФ-У) не позначили цей маяк як невиконаний, але великий ризик того, що він таки буде невиконаний", – повідомила провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій під час презентація щомісячного Моніторингу виконання умов програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility від консорціуму RRR4U у вівторок.
Щодо зобов'язань, що передбачені у меморандумі з МВФ, то Україна дотримується зобов'язання не запроваджувати додаткові валютні та імпортні обмеження, уряд вчасно затвердив порядок розроблення, моніторингу та оцінки стратегій, які є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій.
Проте, уряд не ухвалив КРІ для голови ДМС до кінця лютого 2026 року, подав до парламенту законопроєкт для покращення інтеграції управління публічними інвестиціями до середньострокового бюджетного планування та управління фіскальними ризиками. Також Кабмін не подав до парламенту законопроєкт про зміни у підходах до управління у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) (дедлайн – до кінця березня), законопроєкт про зміни у сек' юритизації та іпотечних облігаціях.
Мінфін також мав оприлюднити звіт про стан реалізації Національної стратегії доходів, проте станом на кінець березня відповідний звіт відсутній на сторінці Мінфіну. У парламенті досі відсутній законопроєкт про створення правових засад для впровадження вертикально інтегрованої інфраструктури ринків (мав бути схвалений до кінця лютого 2026 року).
Крім того, уряд не скасував свою постанову для відновлення незалежної оцінки наглядових рад. Україною не виконано обіцянку заповнити вакантні посади в Раді Нацбанку України (НБУ) та призначити міжнародно визнаного фінансового радника для підготовки до продажу Сенс Банку та Укргазбанку (обидва зобов'язання мали бути виконані до кінця березня-2026).
Як повідомлялося, 26 лютого 2026 року МВФ затвердив нову чотирирічну програму розширеного фінансування EFF для України загальним обсягом $8,1 млрд, яка з урахуванням затягування війни замінила попередню чотирирічну програму на $15,6 млрд, відкриту у березні 2023 року, за якою було отримано дев'ять траншів на загальну суму $10,6 млрд. Перший транш нової програми обсягом $1,5 млрд вже надійшов до держбюджету України.
Для отримання другого траншу обсягом $0,69 млрд Україна мала до кінця березня-2026 ухвалити пакет податкових заходів, що передбачає обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ спрощенців із річним доходом понад 4 млн грн з 1 січня 2027 року. Початкова ініціатива Мінфіну щодо порогу в 1 млн грн була переглянута після хвилі критики з боку бізнес-спільноти та успішної петиції на сайті Кабміну. Наразі уряд ще навіть не вносив цей законопроєкт до Ради.
Крім того, парламент 10 березня відхилив законопроєкт №14025 щодо оподаткування доходів, отриманих через електронні платформи, який також був частиною домовленості з МВФ: за проголосувало всього 168 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
