Через СВАМ Україна може повністю зупинити експорт сталі до ЄС у 2030р – дослідження GMK Center

Запровадження Європейською комісією з 1 січня 2026 року механізму СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) може призвести до повного зупинення поставок металопродукції до ЄС у 2030 році та вимушеного закриття металургійних підприємств України.

Такий прогноз оприлюднив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко, презентуючи результати дослідження "Вплив СВАМ на ГМК України та її економіку" в Києві у вівторок.

За його словами, наразі СВАМ поширюється на частину металопродукції, але цей податок на викиди та охоплення сортаменту розшириться з 2028 року. У 2029-2030 рр. вплив СВАМ різко зросте.

"У найближчий період можливе скорочення експортної товарної сталепродукції, включаючи чавун, на 2,5 млн тонн, або 25-30% від сучасного виробництва. Але з 2030 року ймовірно повне скасування експорту в ЄС з України, що може привести до повного закриття українських металургійних", – попередив аналітик.

"Це вплив СВМ лише на чорну металургію. У найгіршому сценарії через СВАМ ВВП України у 2030 році впаде на 4%", – зазначив дослідник.

За його словами, наразі є значна невизначеність щодо платежів по СВАМ у 2026 році та у частині 2027 року. Ринок намагається орієнтуватись на очікувані викиди. Крім того, очікується зменшення квот на імпорт сталі в ЄС та зростання попиту на металобрухт і, як наслідок, – збільшення цін на брухт в ЄС на EUR60/тонна.

Тарасенко констатував: за січень-лютий 2026 року імпорт сталі в ЄС знизився на 18% – по плоскому прокату, на 23% – по довгомірному, а також на 4% – труби. Водночас експорт сталі з України за цей період зріс на 10% – по плоскому прокату, на 64% – по довгомірному і на 44% – труби.

При цьому він навів показники: у ЄС з жовтня 2025 року по березень 2026 року на EUR110/тонна зросли цін на г/к рулон, на EUR15 – на арматуру. Це дещо пом'якшить короткострокові наслідки, але ризики зростуть 2030 році. Середній зважений СВАМ-платіж для імпорту г/к рулону у ЄС у цьому році, згідно з оціночними фактичними даними, становить близько EUR60, електросталі – EUR20/тонна.

Як уточнив СЕО GMK Center Станіслав Зінченко, наприкінці грудня Єврокомісія повідомила, що не бачить причин для виключення з-під дії СВАМ для України, при цьому оголосивши, що вплив буде незначний – на рівні 0,01% ВВП у 2030 році. Більшість експертів, галузевих і бізнес-асоціацій, представників великих експортерів не погодилася з такою оцінкою.

Генеральний директор "ArcelorMittal Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо навів аргументи щодо необхідності виключення України з-під дії СВАМ. "Україна не готова до СВАМ, у тому числі через війну, і це варто враховувати ЄС", – сказав він, озвучивши великі затрати та проблематику української металургії.

У свою чергу керівник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора групи "Метінвест" Сергій Скорбун повідомив, що були плани на збільшення експортних поставок в ЄС на 600 тис. тонн, однак вони не були акцептовані.

"Основні проблеми – з поставками довгого прокату, а плоский прокат ще протримається. Ринок швидко адаптується. Раніше основним чинником при продажах металопродукції була ціна, а зараз – ціна + СВАМ. Трейдери придивляються, проводять верифікацію, бо платежі по СВАМ – EUR60 на тонну", – сказав він.

За словами Скорбуна, наразі різко зросла увага до сталі з таких країн, як Малайзія та Філіппіни, які побудували заводи з використанням металобрухту. "І ЄС купуватиме чисті, а весь світ – брудні сталі. І це матиме для нас дуже фатальні наслідки", – попереджає представник групи.

Скорбун вважає за необхідне пропонувати ЄС ввести на 5-10 років після війни спеціальні правила про використання коштів від СВАМ для оновлення підприємств в Україні.

У свою чергу директор з екології та промислової безпеки "Інтерпайпу" Андрій Остапець повідомив про проблеми з поставками продукції на ринок ЄС. Зокрема, у виданий Єврокомісією довідник не внесено дані про "зелену сталь" України, зокрема "Інтерпайпу", яка виробляється з металобрухту, за відповідними сучасними технологіями. "Тому клієнти відмовляються купляти нашу продукцію, ми втрачаємо конкурентність та клієнтів. І те, що Україні не надали відступ від СВАМ, – велика проблема. Багато клієнтів відмовляється розмитнювати нашу продукцію, вимагають наперед фінансувати додаткові витрати по СВАМ. І нам доведеться до третього кварталу 2027 року платити їм наперед. Це додаткові витрати в EUR100-500 тис. на рік", – констатував представник "Інтерпайпу".

В.о. директора з маркетингу групи Ferrexpo Ярославна Блонська повідомила, що група вкладає кошти в декарбонізацію, відстежує зменшення викидів.

"Показники і верифікатори – це питання №1. Якщо споживачі фіксують нашу продукцію по дефолтному рівні, то це додаткові витрати більше ніж $3 на тонну залізорудних окатків – це дуже велика сума, враховуючи обсяги продукції", – сказала вона і закликала швидше розв'язувати пов'язані із СВАМ проблеми.