Україна аргументовано просить у ЄС фіндопомоги у декарбонізації металургії – "Метінвест"
Європейський Союз свого часу профінансував декарбонізацію металургійних підприємств у країнах-членах, без подібної фінансової підтримки декарбонізації української металургії частина її вимушено буде закрита під час вступу до ЄС, заявив керівник офісу генерального директора "Метінвесту" Олександр Водовіз на "Діалогах з NV" у Києві у четвер, присвячених євроінтеграції.
"Україна висуває аргументи: дайте нам гроші, ми реінвестуємо, ми зробимо, приведемо екологію до ваших нормативів – і тоді ми готові вступати. Бо інакше в частині металургії є проблеми", – зазначив Водовіз.
За його словами, в середньому металургійні заводи в Європі на декарбанізацію отримували близько по EUR1 млрд, втім деякі з них все одно закрились.
Представник "Метінвесту" уточнив, що меткомбінат в словацькому Кошіце отримав десь EUR900 млн, румунський Галацький комбінат – біля EUR800, угорський Dunaferr – EUR700 млн, але все одно збанкрутував, польські сталеві заводи – по EUR500-600 млн.
"І українським заводам кажуть, ви також декарбанізуйтесь. Але за що? Ніхто нічого не дає, тому що це не ринкова історія. В нас зараз є вибір: або ми закриваємо частину бізнесу, тому що в нас немає зараз коштів на те, щоб декарбанізуватись Або ми чекаємо на якісь кошти, або відстрочки по декарбанізації", — описав ситуацію менеджер.
Він наголосив, що і без цих вимог українська металургія не в рівних умовах з металургійними компаніями Європи. "Ми живемо в умовах, коли у нас прильоти по підстанціях, … коли ми пічку виключаємо два рази на тиждень, хоча у рекомендаціях не можна в принципі її виключати", – підкреслив спікер та також нагадав про проблеми з кадрами, невизначеність з тарифами.
"Ми кажемо європейцям: О’кей, ми згодні на ваші умови, але дайте нам якийсь відступ, дайте нам якісь преференції. Позиція Європи така: якщо ми дамо вам, то до нас прийде Індонезія, Єгипет – решта, де є локальні конфлікти. І вони скажуть, дайте нам теж якесь звільнення", – пояснив Водовіз.
Ще однією проблемою введеного ЄС з нового року CBAM (механізму вуглецевого коригування) він назвав невизначеність щодо остаточного розміру цього податку. За його словам, наразі CBAM "коштує" "Метінвесту" приблизно EUR50 на тонну.
"Чи ми готові з цим жити? Ну, якось живемо, але проблема, що зараз ані європейці, ані всі інші країни не знають, який квиток в кінці року нам виставить Євросоюз. Тому що Євросоюз не дав роз'яснення, скільки ви маєте платити… Кажуть, ви будете проходити верифікацію, аудит, і після цього ми вам нарахуємо податок", – описав ситуацію Водовіз.
За його словами, та сама проблема невизначеності і в інших секторах, наприклад, аграрному або виробництві добрив.
Представник "Метінвесту" також повідомив, що компанії регулярно зупиняють метал при поставках в Європу.
На його думку, попри невдоволення окремих європейських виробників щодо появи українських конкурентів на їхньому ринку наразі насправді є політична воля Брюсселя, щоб Україна все ж таки ввійшла в Євросоюз, але вони вважають нормальною платою за такий вступ закриття окремих галузей української економіки, як це було під час вступу інших країн.
"Метінвест" є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, переважно, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група "СКМ" (71,24%) і "Смарт-холдинг" (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ "Метінвест Холдинг" - керуюча компанія групи "Метінвест".
