Бізнес закликає Раду доопрацювати законопроєкт про регулювання нікотиновмісних продуктів через ризик"тіні"

Бізнес-асоціації України, зокрема Європейська бізнес-асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата (AmCham) та Спілка українських підприємців (СУП), звернулися до парламенту з проханням переглянути положення законопроєкту №14110-д через занепокоєння бізнесу.

На думку підприємців, поточна редакція документа фактично забороняє більшість нікотиновмісних виробів для орального застосування, що не відповідає міжнародній практиці, йдеться у спільній заяві бізнес-об'єднань, поширеній пресслужбою ЄБА.

Основне занепокоєння бізнесу викликає пропозиція обмежити вміст нікотину в таких виробах до 1 мг на порцію. Зазначається, що найбільш поширеними на легальному ринку України є продукти із вмістом нікотину 3-20 мг, тому запровадження такого ліміту унеможливить їх імпорт та реалізацію.

За розрахунками Міністерства фінансів, наведених в повідомленні, це призведе до втрат держбюджету від акцизу та ПДВ на рівні 1,2 млрд грн на рік з подальшим зростанням до 2 млрд грн.

Бізнес-спільнота наголошує на ризиках зростання тіньового сегмента. Згідно з даними дослідження KANTAR, частка нелегальної продукції на ринку електронних сигарет у 2025 році вже сягнула майже 94%, а щорічні втрати бюджету лише від акцизу перевищують 5 млрд грн. Нові заборони можуть посилити цю тенденцію.

Крім того, асоціації вказують на невідповідність законопроєкту директиві ЄС 2014/40/ЄС. Зокрема, йдеться про спробу внести безтютюнові продукти до визначення "тютюнових виробів" та вимогу щодо розміщення медичних попереджень на 65% упаковки, тоді як у країнах ЄС цей показник становить 30%.

"Наприклад, у 10 країнах ЄС верхня дозволена межа нікотину становить 16-25 мг, у США дозволені до продажу вироби із вмістом нікотину 9 мг. Отже, запропонований підхід не відповідає міжнародній практиці", - додають бізнес-асоціації.

Зрештою, бізнес закликає народних депутатів до впровадження збалансованого регулювання замість повних заборон, що дозволить зберегти бюджетні надходження та забезпечити прозорі умови для роботи легальних виробників та імпортерів.

"Адже він створює ризики для бюджету, інвестиційного клімату та сприяє тінізації ринку, а також не узгоджується з профільною Директивою ЄС та з міжнародною практикою загалом", - підсумували підписанти.