Захисні заходи щодо агроімпорту з України недостатні, механізм повернення мит має бути автоматичним — аграрний міністр Польщі
Чинні захисні заходи для імпорту української агропродукції є недостатніми, європейські країни потребують вдосконалення механізмів реагування, зокрема, автоматичного запровадження мит у разі перевищення середніх показників попередніх років під час імпорту чутливих продуктів, заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський.
"Це ініціатива Польщі, але підтримана іншими країнами, переважно сусідніми з Україною, а також Австрією. Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Ми вважаємо, що цей імпорт часто не відповідає стандартам і вимогам, які ставляться перед європейськими фермерами. Це створює нерівну конкуренцію", - сказав він журналістам у перерві між засіданням міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі.
За інформацією Краєвського, Польща, по-перше, запропонувала посилити перевірки на кордонах, особливо щодо якості та безпеки продукції. По-друге, вимагає від Європейської Комісії регулярного — щомісячного — моніторингу обсягів імпорту та його впливу на внутрішні ринки окремих країн, а не лише ЄС в цілому. По-треттє, Польща вважає за необхідне створити спеціальний фінансовий резерв — компенсаційний фонд.
"Фермери, які зазнають збитків через надмірний наплив товарів за угодами про вільну торгівлю, мають отримувати підтримку. Це стосується не лише України, а й майбутніх угод, наприклад, із країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торговельної лібералізації", - наголосив представник Польщі.
Він заявив, що багато країн поділяють стурбованість Польщі. Ідеться про країни, які безпосередньо відчувають тиск імпорту агропродукції на ринки зернових, цукру та м’яса птиці.
"Ми чітко заявили: якщо ми хочемо зберегти наші екологічні стандарти та високу якість продуктів, повинні вимагати того самого від тих, хто експортує до нас. Інакше наші фермери просто не витримають конкуренції", - підкреслив Краєвський.
Він також додав, що Європейська Комісія чує аргументи Польщі та її однодумців.
"Чинні захисні заходи є недостатніми. Нам потрібні автоматичні механізми реагування: якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита мають повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності", - пояснив міністр сільського господарства Польщі і запевнив, що Польща продовжить тиск на Єврокомісію, щоб ці зміни було враховано в наступних регламентах.
Як повідомлялося, торговельні відносини між Україною та ЄС із червня 2022 року регулювалися режимом автономних торговельних заходів (ATM), який надав тимчасовий "безвіз" українському експорту. Проте з 5 червня 2025 року формат змінився: на зміну повній лібералізації прийшла система тарифних квот із механізмом "екстреного гальмування". Це дає змогу автоматично повертати мита на найбільш чутливі товари (цукор, м’ясо птиці, яйця, кукурудзу тощо), якщо обсяги їхнього імпорту перевищать середні показники за 2021–2023 рр.
Новий етап розпочався 29 жовтня 2025 року із набранням чинності рішення №3/2025 у межах Угоди про асоціацію, що перевело торговельні преференції на сталу двосторонню основу. Хоча квоти на ключові товари суттєво було розширено порівняно з довоєнним періодом (наприклад, на мед та цукор — у п’ять разів), сусідні країни ЄС продовжують вимагати жорсткішого контролю та уніфікації стандартів виробництва, аби захистити власні ринки від цінового тиску.
Цей режим діятиме до 2028 року і передбачає поступове зниження мит на чутливі товари. До того часу Україна зобов’язана проходити щорічний моніторинг і повністю гармонізувати своє законодавство з нормами ЄС, зокрема, щодо використання пестицидів та добробуту тварин. У 2028 році сторони проведуть фінальну оцінку прогресу, що може стати підставою для повної лібералізації та остаточного скасування решти квот.