Україна у 2026р. збереже тенденцію зареєстрованих за рік до 30 індустріальних парків, працюючих – до 15-25 – експерти
Розвиток індустріальних парків в Україні у 2026 році міститиме кілька ключових напрямів, які почали формуватися останні три роки, зокрема, стабільний ріст кількості як зареєстрованих, так і працюючих індустріальних парків (в рік зареєстрованих до 30, працюючих 15-20), вважає СЕО групи компаній "Індустріальні парки України" Валерій Кирилко.
Як зазначається у наданому Кирилко підсумковому матеріалі з розвитку індустріальних парків, вони розвиватимуться у напрямі більшої спеціалізації, інноваційності й екологічності.
"Державна підтримка, залучення іноземних інвесторів і розвиток інфраструктури дозволять створити потужні промислові кластери, які стануть локомотивами економічного відновлення та зростання країни", – йдеться у повідомленні.
У матеріалі нагадується , що на кінець 2025 року в реєстрі індустріальних (промислових ) парків України було зареєстровано 118 індустріальних парків (у січні-2026 виключено сім парків, то ж наразі їх 111).
При цьому за період воєнного часу з 2022 року по 2025 рік зареєстровано 80 ІП – майже 70% загальної кількості. Минулого року зареєстровано 27 парків, виключено з реєстру вісім.
Як повідомлялось, на кінець 2025 року в ІП було збудовано чи будувались 37 промислових підприємств, з них 22 заводи збудовані, ще 15 – у процесі будівництва. Це підприємства у сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої і деревообробної промисловості, машинобудування.
За даними, наданими Кирилко, по областям лідером по кількості реєстрацій стала Київська область – чотири ІП, по три мають Житомирська, Одеська, Хмельницька, по два – Вінницька, Закарпатська та Львівська. Ще 8 областей зареєстрували по одному індустріальному парку.
"Окремо визначаємо появу першого індустріального парку зареєстрованого в Кіровоградській області", – зазначається у матеріалі.
Загалом лідером за кількістю зареєстрованих ІП є Львівська область, в який на сьогодні зареєстровано 20 парків, на другому місці Київська область – 15, і на третьому Закарпатська – 12.
"Найбільший приріст під час війни продемонструвала також Львівська область – 12 парків, Закарпатська область – 11 , Київська – вісім парків. Все також у трьох областях немає жодного індустріального парку – Харківська, Херсонська, Запорізька", – йдеться у повідомленні.
З ініціаторів в 2025 році реєстрували більше приватні ініціатори (19) ніж комунальні.
"Серед комунальних парків треба визначити появу нового типу синергії при створенні парку, так звані комбіновані індустріальні парки. Це комунальні ІП, які створюються комунальним ініціатором під конкретного інвестора, який потім заходить як керуюча компанія, і починає розвивати його як долучений девелопер, або виробничій "якірний" оператор. З восьми комунальних парків, як мінімум, три були створені за таким принципом", – зазначається у матеріалі.
Найбільша кількість спеціалізованих індустріальних парків пов’язана з промисловим агросектором та виробництвом харчової промисловості, на другому місці виробництво будівельних матеріалів, і окремо серед них виробництво металоконструкцій.
"Далі йдуть складська нерухомість, хоч це не є ознакою ІП, але багато парків останнім часом реєструються як бази перевалки та зберігання з додатковим промисловим блоком. І далі вже йдуть змішані парки які не мають якоюсь спеціалізації", – зазначається у повідомленні.
З’явився також окремий вид учасників, який відповідає вимогам часу – енергетичні компанії-оператори сонячних електростанцій, газопошневі електростанції, заводи які переробляють відходи на електрику та біогаз, оператори накопичення енергії, та інші комбінації таких учасників.
"У зв'язку з цим починають виникати питання та проблеми коли планується розміщення таких операторів електроенергії на промисловій землі. Але поступово практичні кейси адаптують умови для реалізації таких проєктів у складі індустріальних парків", – відзначають експерти.
У матеріалі нагадується, що загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, і ще більше 4 млрд грн профінансував приватний бізнес – 98% цих інвестицій українського походження.
"На жаль, на сьогодні можливості залучення міжнародних грантів або програм технічної допомоги для розвитку інфраструктури ІП обмежені. Основна причина в тому, що міжнародні організації та донори зосереджені на підтримці конкретних підприємств або резидентів, які вже працюють або планують працювати на території парків, а не на фінансуванні інфраструктурних проєктів, таких як підведення комунікацій, будівництво доріг чи залізничних гілок", – йдеться у матеріалі.
Крім того, інвестиції в інфраструктуру є ризикованими для МФО, оскільки вони не мають гарантій повернення коштів.
"Єдиний відомий випадок - це індустріальний парк "Рясне-2"/"М-10 Lviv Industrial Park" у Львові, який керується Dragon Capital. Вони отримали кредит від ЄБРР на суму понад $24,5 млн застрахований від військових ризиків компанією MIGA. Однак ці кошти спрямовувалися не лише на інфраструктуру, а й на будівництво об’єктів для резидентів", – йдеться у матеріалі.
Експерти також зазначають, що на сьогодні чітко вималювалися три основні типи ініціаторів індустріальних парків: промисловий (приватний ініціатор створює індустріальний парк під свої виробничі проєкти); комунальний (громада у вигляді місцевої ради, муніципалітет); девелопер (приватний власник або орендар земельною ділянки чи промислової зони).
При цьому вони відзначають різкий ріст приватних парків відносно комунальних – якщо до 2022 року комунальних було близько 80% загальної кількості, то за останні три роки доля зареєстрованих комунальних парків склала 35%, а приватних відповідно 65%.
Експерти серед тенденцій розвитку ІП в поточному році також називають все більший перехід з кількості в якість, збільшення державної підтримки та стимулів; активне залучення іноземних інвесторів; екологічність.
Крім того, вони вважають, що ІП все більше орієнтуються на створення технологічних кластерів, промислові кластери, де резиденти доповнюють один одного, стануть поширенішими.
Очікується також збільшення кількості мережевих керуючих компаній, які спеціалізуються на розвитку ІП, а іноземні керуючі компанії, особливо з Європи та Азії, почнуть активніше заходити на український ринок.
Важливим кроком також стане створення Всеукраїнської асоціації індустріальних парків, а девелоперські компанії все більше зацікавлюватимуться індустріальними парками.