НБУ сподівається на якнайшвидше набуття чинності закону про розвиток фінінклюзії
Національний банк України (НБУ) підтримує якнайшвидше набрання чинності закону про розвиток фінансової інклюзії та не знає причин затримки його підписання президентом, повідомив регулятор у відповідях на запит агентства "Інтерфакс-Україна".
"Національний банк зацікавлений у вступі закону, прийнятого Верховною Радою на початку червня цього року та направленого на підпис президенту як сторона, яка безпосередньо долучалась до його розробки та адвокатування. Ми визнаємо важливість фінансової інклюзії та опікуємось цим питанням вже багато років", - зазначив регулятор у відповіді на інформаційний запит агентства "Інтерфакс-Україна".
В НБУ уточнили, що причини затримки підписання закону регулятору невідомі і він не має можливості навіть гіпотетично впливати на цей процес.
У Нацбанку нагадали, що зазначений закон уточнює мандат регулятора і визначає його обов’язок опікуватися розвитком фінансової інклюзії, а також запроваджує поняття "банк фінансової інклюзії" (БФІ) та можливість роботи на основі обмеженої банківської ліцензії.
Як зазначили в НБУ, отриманням обмеженої банківської ліцензії потенційно можуть зацікавитися власники великих роздрібних мереж, мереж АЗС, аптек та поштових компаній, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу точок присутності.
Коментуючи заявлені раніше наміри "Укрпошти" створити БФІ на базі Першого інвестиційного банку (ПІН Банку), який перейшов у власність держави, у Нацбанку зазначили, що в разі отримання звернення компанії його буде розглянуто відповідно до чинних ліцензійних вимог.
Регулятор окремо підкреслив, що інвестор у будь-який банк має підтвердити належний фінансовий стан і спроможність підтримувати капітал та ліквідність установи протягом усього періоду діяльності, а також продемонструвати прибуткову діяльність і достатній капітал. Водночас ці вимоги застосовуються як до звичайних банків, так і до БФІ, а фінансова стійкість установи з таким соціальним статусом не може бути підважена.
Крім того, НБУ звернув увагу, що побудова роздрібного банку масштабу понад 1 млн клієнтів потребує значних вкладень, зокрема в ІТ-системи, внутрішні контролі та ризик-менеджмент, середовище комплаєнсу і фінмоніторингу, операційну стійкість та ІТ-безпеку.
"За оцінками Національного банку, бюджет інвестицій на створення роздрібного банку такого масштабу, вірогідно, перевищуватиме 1 млрд грн", – зазначили у регуляторі.
При цьому Нацбанк не став коментувати питання щодо звільнення минулого тижня наглядової ради ПІН Банку.
Відповідаючи на запитання щодо загальної зацікавленості ринку, в НБУ повідомили, що під час підготовки закону інтерес до статусу БФІ проявляли поштові оператори, представлені на територіях зі слабким покриттям банківськими мережами та з лояльною клієнтською базою, а також банківські асоціації, які представляли наявних гравців. Водночас у регуляторі підкреслили, що не розкриватимуть конкретні приклади такої зацікавленості з міркувань комерційної таємниці, а через затримку з набранням чинності законом може знадобитися новий раунд уточнень готовності потенційних інвесторів.
НБУ також зазначив, що розвиток фінансової інклюзії не обмежується створенням БФІ: звичайні банки та фінансові установи можуть і надалі розширювати доступність послуг, а регулятор паралельно планує заходи для збереження фізичної присутності фінансових установ та розвитку форматів і каналів обслуговування.
Як повідомлялось, Верховна Рада 3 червня 2025 року 260 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон (№13018-д) щодо розвитку фінансової інклюзії, а 6 червня після підпису голови парламенту документ було направлено на підпис президенту.