Прем'єра сучасної постановки опери "Креонт" українського композитора XVIII століття Дмитра Бортнянського відбулася на сцені Національної музичної академії України у Києві.
"Естетика 18-го і 21-го століття різняться, зовсім інші темпоритми. Тому ми поставили завдання зробити так, щоб ця опера була сучасною… Меседжі, які закладав Бортнянський в оперу актуальні й сьогодні для всього світу, особливо для України та українців", – сказав на брифінгу диригент-постановник, автор проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського "Креонт" Герман Макаренко.
За його словами, для сучасної версії опера була скорочена, але зі зберіганням всіх меседжів, які надіслав Бортнянський й всіх музикальних тем.
![]()
Він підкреслив, що в опері дуже важливі "кожна кома, кожна нотка, кожна пауза, кожен штрих" у партитурі.
"Ми запросили бібліотеку Ажуда (королівська бібліотека Ажуда у Лісабоні, Португалія – ІФ-У) надіслати якісну копію, щоб зробити факсимільне видання партитури. Ми її отримали й на базі саме цього матеріалу поставили сучасну версію", – розповів Макаренко.
Як зазначила балетмейстерка-постановниця Дарія Возняковська оперу доповнили сучасною пластикою та хореографією з відсиланнями до минулого.
"В опері не передбачено балетних артистів та хореографічних номерів, але ми подивилися на матеріал трохи по-іншому. Й додали туди більше пластики, намагались бути на межі сучасних хореографічних рішень та відсилань до естетики руху минулого і це було найцікавішим в роботі", – розповіла Возняковська.
За задумом балетмейстерки, хор у постановці теж не статичний, а постійно рухається.
Режисер-постановник Віталій Пальчиков зазначив, що підготовка опери здійснювалась у короткі терміни — протягом кількох місяців, а репетиції йшли на різних сценах та під час тривог.
«У «Креонті» багато арій, багато номерів. Перед нами був виклик: чи зможемо ми зробити її не статичною, а видовищною. Ми додали персонажів, які рефреном ідуть через усю виставу і втручаються абсолютно в усі сюжетні лінії – це боги. Йдеться про сучасний пластичний балет. Тобто в такій консервативній опері у нас на контрасті вплетена сучасна пластика», — розповів Пальчиков.
За його словами додають динаміки й світлові рішення, й унікальна декорація амфітеатру: вона постійно трансформується, дозволяє миттєво змінювати просторові рамки та мізансцени.
Художник з костюмів Наталія Плискіна зазначила, що у роботі над образами солістів і богів вона обіграла традиційний одяг давньої Греції з простим кроєм, сучасними легкими тканинами. Вона розповила, що тканини, враховуючи загальну ситуацію на складах після російських обстрілів, доводилось шукати та збирати буквально з усіх куточків Києва.
Як підкреслив Макаренко, опера «Креонт» написана у стилі віденського класицизму, який вважається одним із найскладніших для виконання, а партії солістів вимагають володіння відповідними вокальними техніками.
Партію Антігони виконує народна артистка України, солістка Національної опери України імені Т. Г. Шевченка Ольга Фомічова, Креонта – соліст Національної філармонії України, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Бортник. Хорові партії виконує Національна заслужена академічна капела України «Думка». Музичний супровід — Національний президентський оркестр України.
Як повідомлялося, опера "Креонт" Бортнянського вперше прозвучала у Teatro San Benedetto у Венеції у 1776 році, проте згодом була втрачена. Рукопис опери знайшла українська музикознавиця Ольга Шуміліна в архіві бібліотеки Ажуда у 2023 році