Культура

У Києві представили сучасну постановку опери Бортнянського "Креонт"

У Києві представили сучасну постановку опери Бортнянського "Креонт"
Фото: Interfax-Ukraine

Прем'єра сучасної постановки опери "Креонт" українського композитора XVIII століття Дмитра Бортнянського відбулася на сцені Національної музичної академії України у Києві.

У Києві представили сучасну постановку опери Бортнянського "Креонт"

"Естетика 18-го і 21-го століття різняться, зовсім інші темпоритми. Тому ми поставили завдання зробити так, щоб ця опера була сучасною… Меседжі, які закладав Бортнянський в оперу актуальні й сьогодні для всього світу, особливо для України та українців", – сказав на брифінгу диригент-постановник, автор проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського "Креонт" Герман Макаренко.

За його словами, для сучасної версії опера була скорочена, але зі зберіганням всіх меседжів, які надіслав Бортнянський й всіх музикальних тем.

Він підкреслив, що в опері дуже важливі "кожна кома, кожна нотка, кожна пауза, кожен штрих" у партитурі.

"Ми запросили бібліотеку Ажуда (королівська бібліотека Ажуда у Лісабоні, Португалія – ІФ-У) надіслати якісну копію, щоб зробити факсимільне видання партитури. Ми її отримали й на базі саме цього матеріалу поставили сучасну версію", – розповів Макаренко.

Як зазначила балетмейстерка-постановниця Дарія Возняковська оперу доповнили сучасною пластикою та хореографією з відсиланнями до минулого.

"В опері не передбачено балетних артистів та хореографічних номерів, але ми подивилися на матеріал трохи по-іншому. Й додали туди більше пластики, намагались бути на межі сучасних хореографічних рішень та відсилань до естетики руху минулого і це було найцікавішим в роботі", – розповіла Возняковська.

За задумом балетмейстерки, хор у постановці теж не статичний, а постійно рухається.

Режисер-постановник Віталій Пальчиков зазначив, що підготовка опери здійснювалась у короткі терміни — протягом кількох місяців, а репетиції йшли на різних сценах та під час тривог. 

«У «Креонті» багато арій, багато номерів. Перед нами був виклик: чи зможемо ми зробити її не статичною, а видовищною. Ми додали персонажів, які рефреном ідуть через усю виставу і втручаються абсолютно в усі сюжетні лінії – це боги. Йдеться про сучасний пластичний балет. Тобто в такій консервативній опері у нас на контрасті вплетена сучасна пластика», — розповів Пальчиков.

За його словами додають динаміки й світлові рішення, й унікальна декорація амфітеатру: вона постійно трансформується, дозволяє миттєво змінювати просторові рамки та мізансцени. 

Художник з костюмів Наталія Плискіна зазначила, що у роботі над образами солістів і богів вона обіграла традиційний одяг давньої Греції з простим кроєм, сучасними легкими тканинами. Вона розповила, що тканини, враховуючи загальну ситуацію на складах після російських обстрілів, доводилось шукати та збирати буквально з усіх куточків Києва.  

Як підкреслив Макаренко, опера «Креонт» написана у стилі віденського класицизму, який вважається одним із найскладніших для виконання, а партії солістів вимагають  володіння відповідними вокальними техніками. 

Партію Антігони виконує народна артистка України, солістка Національної опери України імені Т. Г. Шевченка Ольга Фомічова, Креонта – соліст Національної філармонії України, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Бортник. Хорові партії виконує Національна заслужена академічна капела України «Думка». Музичний супровід — Національний президентський оркестр України.

Як повідомлялося, опера "Креонт" Бортнянського вперше прозвучала у Teatro San Benedetto у Венеції у 1776 році, проте згодом була втрачена. Рукопис опери знайшла українська музикознавиця Ольга Шуміліна в архіві бібліотеки Ажуда у 2023 році

Над матеріалом працювали:

Кореспондент · Верховна Рада
Редактор · Політичні новини

ВАЖЛИВЕ

Ухвалення законопроєкту №14391 дозволить уникнути зайвих витрат на перебування українських культурних цінностей за кордоном – Бережна

Ухвалення законопроєкту №14391 дозволить уникнути зайвих витрат на перебування українських культурних цінностей за кордоном – Бережна

Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наполягає на якнайшвидшому ухвалені в цілому законопроєкту №14391…

Читати
В Мінкультури думають над підтримкою кінотеатрів, але виплати в "Дії" на кіно наразі не обговорюються, – Бережна

В Мінкультури думають над підтримкою кінотеатрів, але виплати в "Дії" на кіно наразі не обговорюються, – Бережна

Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна заявляє, що у відомстві опрацьовують питання підтримки кінотеатрі…

Читати