Культура

Мінкультури внесло шахтарські бувальщини, панаїр і традицію серпанкового ткацтва до Нацпереліку нематеріальної культспадщини

Міністерство культури України внесло три нові елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Зокрема, перелік доповнено такими елементами: "Шахтарські бувальщини про духа-охоронця"; "Панаїр – традиція святкування греків України"; "Традиція серпанкового ткацтва".

Зазначається, що шахтарські бувальщини сформувалися під впливом життєвих ситуацій і вірувань, пов'язаних із духом-охоронцем шахт, образ якого спочатку сформувався суто в професійному середовищі шахтарів, а згодом поширився серед мешканців шахтарських міст і містечок. Головний герой цих бувальщин – дух-охоронець Шубін.

В свою чергу, Панаїр – одне зі значимих для спільноти релігійних, громадських та сімейних свят греків України, яке увібрало в себе звичаї різних часів і демонструє динамічну природу нематеріальної культурної спадщини. Назва свята походить від давньогрецького слова "πανηγύρι", що означає "гуртом" або буквально: "загальне зібрання".

Традиція серпанкового ткацтва – це локальна технологія виготовлення тонкого напівпрозорого лляного полотна серпанку, яка історично побутує у селах Дубровицької міської територіальної громади Сарненського району Рівненської області. Ця традиція охоплює не лише технологію виготовлення тканини, а й створення виробів із неї.

"Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України", – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, в липні 2025 року Мінкультури додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України весільний обряд заплітання долі; традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині; традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області. У листопаді 2025 року до переліку додано традиції і практику просторового та ужиткового оздоблення на Миколаївщині; таврійський розпис; культуру побутування бувальщин про конотопську відьму. В січня 2026 року до переліку внесено культуру і традиції, пов'язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині; традицію приготування та споживання киселиці у лемківській спільноті; кривульку – лемківську жіночу нагрудну прикрасу, орнаментальні традиції та технологія виготовлення.

У квітні-липні 2026 року до переліку внесено:традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області, традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки, традицію виготовлення та дарування обрядового печива "коники і баришні", мистецтво виготовлення весільного пір'яного вінка у селі Великий Ключів Івано-Франківської області, традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах "Запорозьких тулумбасах".

Автор

Кореспондент · Урядова тематика, освіта, культура, соціальна і ветеранська політика

ВАЖЛИВЕ

Мінкультури: якщо переможці "Тисячовесни" не отримають кошти в 2026р, їх профінансують із бюджету на ініціативу в 2027р

Мінкультури: якщо переможці "Тисячовесни" не отримають кошти в 2026р, їх профінансують із бюджету на ініціативу в 2027р

Якщо переможці програми підтримки українського культурного продукту "Тисячовесна-2026" не отримають кошти від держави в поточному році, то їх профіна…

Читати
Мінкультури тричі просило ДПСУ дозволити виїзд за кордон Потапу у 2022р, після березня 2025р таких звернень не було

Мінкультури тричі просило ДПСУ дозволити виїзд за кордон Потапу у 2022р, після березня 2025р таких звернень не було

Міністерство культури України тричі зверталося до Державної прикордонної служби України (ДПСУ) з листами щодо сприяння у виїзді за кордон заслуженого…

Читати