Текстильна виставка майстрині з Нідерландів відкрилася у музеї Ханенків
Покататися на гойдалці, доторкнутися до речей експозиції, відчути тактильність експонатів, зайти всередину вовняного равлика та побути наодинці – усе це доступно на текстильній виставці майстрині з Нідерландів Марйо ван Шайк "БОРОТИСЯ < ПІКЛУВАТИСЯ < ГРАТИ < ПОЄДНУВАТИ", яка відкрилася у музеї Ханенків у Києві.
Чотири частини проєкту – "Боротися", "Піклуватися", "Грати" і "Поєднувати" – це чотири способи діяти, підтримувати себе й один одного в часи війни.
Експозиція "Боротися" – про реальність сьогодення: російські атаки на мирні міста, окупація Запорізької АЕС і, попри все, – дерево життя.
"Це творча рефлексія, яка показує пошкодження та руйнування не буквально, а як збільшені кадри різних моментів і переживань тривоги. І, зрештою, надію", – розповіла Шайк під час презентації виставки.
За її словами, в експозиції "Піклуватися" вона звертається до ідей українського філософа Григорія Сковороди: "Сенс життя – у стосунках з іншими людьми" та "Перш ніж взаємодіяти з іншими людьми, ми маємо пізнати себе". Вона підкреслила,що простір спонукає піклуватися насамперед про себе, знаходити місця й прихистки для відпочинку – аби рухатися далі.
Частина виставки "Грати" – про отримання нових осяянь, навчання і, насамперед, про свободу.
"Коли життя таке важке й складне, здається недоречно поводитися безтурботно. Як ми можемо сміятися й грати, поки люди борються? А може, усе навпаки? Може, варто спробувати звільнити місце для легкості, щоб витримати вагу буття? Бо інакше вага стає нестерпною", – розмірковує Шайк.
На банері – наче вид з вікна музею: дитячий майданчик, у який 10 жовтня 2022 року влучила російська ракета, лишивши велику вирву й розбивши вікна у музеї.
"Відтоді музей і дитячий майданчик пов’язані… Потім виникла ідея створити в експозиції гойдалку, яка асоціюється з дитинством. Коли я це запропонувала, то зовсім не була впевнена, що задум схвалять. І який же був мій подив, коли Анфіса та Оля (куратори проєкту Анфіса Дорошенко та Ольга Гончаренко – ІФ-У) разом відповіли: "А чому б не зробити дві гойдалки?", – згадала Шайк.
Куратори виставки запропонували Шайк "попрацювати" із залишками текстилю, якими обшивали стіни під час останнього ремонту в будинку Ханенків. Шматочки цих шпалер вона використала для "місця втіхи" – намету, огорненого текстильними шпалерами, а всередині – підкладка з м’якої нечесаної вовни, що поглинає шум.
"Це місце полегшення, місце спокою, місце самотності, місце відпочинку, яке, я думаю, потрібно всім нам", – зазначила Шайк.
Вона також розповіла, що завжди працює з природними матеріалами.
"Дуже люблю вовну голландських овець. У мого сусіда в Нідерландах їх близько 30. Один раз на рік він їх стриже, і я беру в нього необроблену вовну. Часто поєдную її з іншими матеріалами, наприклад, коноплями та біобарвниками", – сказала Шайк.
Вона також наголосила, що частину робіт показували в Нідерландах, і коли на виставку заходили відвідувачі, лунала сирена, але для українців була опція її негайно вимкнути.
"Працювали над виставкою три місяці з ранку до вечора, практично без вихідних. А від ідеї виставки, від отримання листа від Марйо ван Шайк до реалізації експозиції пройшов рік", – сказала агентству "Інтерфакс-Україна" Гончаренко.
Марйо ван Шайк – художниця, дизайнерка, кураторка й дослідниця, яка живе в Амстердамі та в Києві.
Виставка проходить з 4 вересня до 29 листопада 2026 року.