Міністерство культури України виділило 3 млн грн на дослідження причин руйнування західного муру Хотинської фортеці (Хотин Чернівецької обл.) та розробку проєкту реставрації пам’ятки, повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.
"Обвал стався над мокрою плямою, яка, за історичними фотографіями, почала формуватися ще наприкінці XIX – на початку XX століття. У XVIII-XIX століттях у замку діяла дренажна система, однак після втрати фортецею статусу військового об’єкта у 1856 році вона поступово занепала. Зволоження фіксувалося на ділянці, де раніше розташовувався артилерійський цейхгауз. У його підвалі зберігали селітру для виготовлення пороху. Насичена рештками селітри ділянка муру виявилася особливо вразливою до впливу вологи. Її потрапляння в товщу кладки, а також подальше замерзання і відтавання призводять до руйнування каменю та зв’язувального матеріалу", – написав Вербицький в мережі Facebook.
За його словами, мур фортеці має так звану "колодязну" кладку: зовнішня та внутрішня частини виконані з бутового каменю, а простір між ними заповнений дрібнішим камінням із вапняним розчином, водночас у конструкції відсутні вертикальні сполучні елементи, що впливає на її стійкість.
Він додав, що саме на цьому місці у 1769 році під час військових дій влучання ядра вже спричиняло обвал зовнішнього шару стіни.
Крім того, примусовий спуск і забір води зумовлюють коливання рівня води у Дністрі і рух підземних вод під фортецею. Можливий також вплив низькочастотних вібрацій, пов’язаних із війною.
"Після руйнування у квітні на аварійній ділянці утворився значний вивал. Нижня опора для верхніх архітектурних елементів була втрачена, а частина кам’яного масиву під дією своєї ваги та внутрішнього тиску відшарувалася й обвалилася. Внаслідок подальшого руйнування повністю втрачено чотири мерлони – зубці оборонного муру", – повідомив заступник.
Він розповів, що для дослідження причин руйнування заповідник замовив в Інститут "УкрНДІпроектреставрація" два комплекти науково-проєктної документації на загальну суму 2 994,9 тис. грн. Один із них стосується водовідведення, тобто ліквідації основної причини руйнування, другий – відновлення муру.
"Уже проведено неруйнівні інженерно-геофізичні дослідження: георадарне сканування (GPR) та 3D-лазерне сканування для виявлення прихованих порожнин, тріщин і деформацій у масиві муру. Дослідження та майбутні роботи ускладнюють стрімкий рельєф, розташування муру над каньйоном і його висота – понад 40 м. Результатом досліджень і проєктування стане комплекс технічних рішень для стабілізації та реставрації пошкодженої частини оборонних мурів фортеці", – повідомив Вербицький.
Як повідомлялося, 17 квітня 2026 року Хотинський міський голова Андрій Дранчук повідомив, що відбувся частковий, але суттєвий обвал на великій стіні Хотинської фортеці. Він зазначав, що ДІАЗ "Хотинська фортеця" поінформували Чернівецьку обласну військову адміністрацію, Міністерство культури України, і тодішнє Міністерство розвитку громад та територій України.
10 серпня стало відомо, що в Хотинській фортеці продовжується руйнування частини стіни, зокрема обвалилося декілька мерлонів (зубців) кренеляжу (зубчате завершення стіни).
