Керівник Української видавничої асоціації (УВА) Артем Біденко вважає, що в рамках бібліотечної реформи мають бути сформовані моделі бібліотек, які перетворяться на культурні хаби, а також допустив, що скорочення мережі не уникнути.
"У нас сьогодні від 12 до 14 тисяч бібліотек у країні. І завдання Мінкульту – сказати, що нам стільки не треба, нам потрібно 3-4 тисячі. Для цього мають бути чітко сформовані моделі бібліотек: вони мають перетворитися на культурні хаби, так, як це відбувається в усьому світі. Вони мають бути не лише про читання паперових книжок, а й про грамотність, спілкування, соціалізацію. І як тільки ця модель нової бібліотеки буде прийнята, буде вирішено, які бібліотеки ми залишаємо, з’явиться запит до міжнародних меценатів щодо фінансування розбудови спочатку 30, потім 200, а потім 3 тисяч бібліотек, це дасть певний кумулятивний ефект, бо бібліотекам потрібно закуповувати книжки, і індустрія від цього виграє" – сказав Біденко в ексклюзивному інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
На уточнення, як саме має відбувати оптимізація бібліотечної мережі, керівник УВА заявив, що йому подобається реформа, прописана Коаліцією дієвців культури, яка стосується всіх закладів культури, і полягає в тему, щоб надати право населеному пункту обрати, що саме має бути на місці закладу: чи бібліотека, чи музей, чи театр, чи цирк тощо.
"Залежно від того, що буде підтримано, такими будуть і державні субвенції: ти хочеш поставити там музей – отримаєш додаткові кошти на його розвиток, хочеш бібліотеку – тоді ми будемо спільно з тобою закуповувати книжки. Ми не можемо окремо реформувати бібліотеки, сказати, що їх буде 3 тисячі замість 12 тисяч – має бути системний підхід. В Асоціації бібліотек теж є своє бачення. Це все треба разом об’єднати й реалізовувати. Я би вже на бюджет 2027 року подавав якісь елементи цієї реформи, хоча б як пілотні проекти", -зазначив він.
На питання про те, як знайти правильний баланс в скороченні мережі бібліотек, Біденко констатував, що знайти баланс буде важко, але це відбудеться в будь-якому разі, тому що держава не може потягнути все.
"І завдання – зробити це максимально обережно та дати якісь інструменти заміщення. Тобто якщо немає бібліотеки у вашому селі, то мають бути інструменти, щоб ви могли завантажити щось і читати у себе на телефоні, наприклад, через цифрову бібліотеку. Є хороше рішення – мобільні бібліотеки, про які також говорить Український інститут книги: коли бусики їздитимуть по селах, буде такий собі букшерінг. Але, говорячи про мережу закладів, у яких сьогодні 80% – це радянський фонд, ми не можемо замінити всі ці книжки сьогодні. Ми маємо це визнати. Ми платимо бібліотекарам п’ять тисяч гривень – це абсолютно не має продовжуватися", – дода він.
Він наголосив, що це буде болісна реформа, але вона має відбутися: "Коли, як не під час війни, коли в уряду, президента і Верховної Ради є всі важелі, щоб робити різкі, болючі реформи? Бо коли війна закінчиться, ми точно цього не зробимо".
Як повідомлялося, у кінці травня віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що поповнення бібліотечних фондів у співфінансуванні з громадами може бути запущено з 1 липня.
22 червня заступниця міністра культури України Богдана Лаюк заявила, що їй не подобається ідея, що бібліотеки необхідно перетворити на культурні хаби чи культурні центри, а також, що вона проти того, щоб просто говорити про закриття бібліотек. В той же час, заступниця зазначила, що наразі немає фінального рішення, як буде виглядати модель співфінансування з громадами поповнення бібліотечних фондів.
Згідно з дослідженням Українського інституту книги (УІК), книжки для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек закуповували у 2025 році лише 47% громад.
У квітні петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом переглянути заробітні плати бібліотекарів не набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
