Міністерство культури України включило "Традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки" до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
"Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури", – повідомляє Мінкульт у четвер.
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України існує з 2012 року та включає вже понад 120 елементів.
Сокальська кераміка – це різновид кераміки, що сформувався на території міста Сокаль (нині –у Шептицькому районі Львівської області, адміністративний центр Сокальської міської громади) – одного з провідних гончарних осередків України, відомого з XV століття.
Вона вирізняється насамперед колоритом, мотивами декору та стилістикою, притаманними лише цьому осередку: широкими, лапідарними мазками зеленого, жовтого й брунатного кольорів на білому тлі, підкреслено великими головними композиційними елементами із зображеннями птахів, гілок, пишних квітів, соняшників, великих розет і годинника. Технологія виготовлення керамічних виробів базується на традиційних прийомах ручного гончарства та багатоступеневому декоративному оздобленні.
Вироби сокальської кераміки поєднують традиційні художні мотиви з ужитковим призначенням, органічно входячи в сучасний побут як практичний і водночас декоративний елемент. Традиція побутування сокальської кераміки тісно пов’язана з повсякденним життям місцевих мешканців.
Також окремі вироби виконують обрядову та декоративну функції. Кераміку використовують під час релігійних свят, родинних подій, весільних і календарних обрядів, а також для оздоблення житлового простору.
