Формування українського історичного наративу про Кримську війну 1853–1856 років є не лише питанням історичної науки, а й складовою сучасної гуманітарної, безпекової та міжнародної політики України, заявили учасники четвертої панельної дискусії V Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи.
Журналістка відділу культури агентства "Інтерфакс-Україна" відвідала захід та поспілкувалася з модератором дискусії, кандидатом історичних наук і членом Експертної мережі Кримської платформи Єгором Брайляном.
Панельна дискусія була присвячена переосмисленню Кримської війни через українську перспективу. Попри те, що цей конфлікт став однією з ключових подій європейської історії XIX століття, його сприйняття протягом десятиліть формувалося переважно через російську імперську та радянську історіографію.
За словами Брайляна, саме необхідність змінити цей підхід стала причиною появи окремої панелі на форумі.
"Я запропонував провести панельну дискусію про Кримську війну середини XIX століття, і організатори підтримали цю ідею. На мою думку, Кримська війна надзвичайно актуальна сьогодні, тому що ми можемо побачити багато спільного між подіями 170-річної давнини та сучасністю", – сказав він у коментарі агентству.
Історик наголосив, що тоді коаліція Великої Британії, Франції, Сардинського королівства та Османської імперії протистояла Російській імперії, а нині світова коаліція підтримує Україну у боротьбі проти російської агресії.
На його думку, Кримська війна є одним із найбільш показових історичних прикладів поразки російського імперіалізму.
"Ми маємо використовувати досвід Кримської війни у розмовах із міжнародними партнерами, коли пояснюємо, чому Росія повинна програти. Це класичний приклад того, як Російська імперія програла технологічну війну Заходу", – зазначив Брайлян.
Водночас він зауважив, що в Україні досі не сформовано цілісного бачення цієї війни, а значна частина уявлень про неї базується на російських наративах.
"Багато в чому події Кримської війни оповиті російською пропагандою, яку почали формувати ще російські письменники, зокрема Лев Толстой. Але Кримська війна є важливою частиною історії України та історії Європи, тому ми маємо виробити власне бачення цих подій", – наголосив історик.
Під час дискусії окрему увагу приділили ролі українців і кримських татар у війні, питанням історичної пам’яті та збереження культурної спадщини на окупованому півострові.
За словами Брайляна, російські окупанти сьогодні знищують об’єкти спадщини, пов’язані з подіями Кримської війни, зокрема британські військові поховання та музейні колекції у Севастополі.
Важливою темою стала і маловідома сторінка української історії, пов’язана з першою залізницею на території сучасної України.
"Першу залізницю на території України у 1855 році поблизу Балаклави збудували британські військові. Для Великої Британії Кримська війна залишається важливою частиною історичної пам’яті, про неї написано численні книжки, знято фільми та встановлено пам’ятники", – розповів Брайлян.
Саме тому до участі в дискусії запросили британського історика Ентоні Доусона, який спеціалізується на дослідженні Великої центральної кримської залізниці та є автором окремої книги на цю тему.
Одним із центральних спікерів панелі став голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук Анатолій Хромов.
Під час виступу він наголосив, що прийшов на форум не лише як керівник архівної галузі, а й як дослідник історії українського козацтва. Хромов звернув увагу на те, що історія Запорозької Січі не завершилася після її ліквідації, а нащадки козаків продовжували відігравати важливу роль у житті південних регіонів України та брали участь у подіях Кримської війни.
За його словами, архівні документи та родинні історії дозволяють переосмислити війну поза рамками російської імперської та радянської концепцій історії.
"Аналіз наративних джерел і архівних документів дозволяє сформувати український погляд на Кримську війну, визначити її місце в історії України та зрозуміти її вплив на сучасну політику національної пам’яті", – зазначив він.
Хромов також розповів, що під час власних досліджень зміг віднайти інформацію про своїх предків, які служили в Дунайському козацькому війську.
Учасники дискусії наголосили, що переосмислення Кримської війни виходить далеко за межі академічних досліджень. Йдеться про формування державної політики пам’яті, міжнародної комунікації та аргументації України на світовій арені.
Серед учасників панелі були також директорка Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Лариса Левченко, представник Крайової Ради Українців Криму Андрій Іванець, професорка Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського Наталія Іщенко та голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк.
Загалом у межах V Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи відбулися чотири панельні дискусії, присвячені питанням воєнних злочинів Росії, деокупації Криму, захисту української та кримськотатарської ідентичності на окупованому півострові, а також історичним урокам Кримської війни та їхньому значенню для сучасної безпеки в Чорноморському регіоні.
Учасники форуму висловили сподівання, що напрацювання дискусії стануть основою для формування державного підходу до меморіалізації подій Кримської війни та інтеграції українського погляду на цей конфлікт у гуманітарну політику країни.
