Заступниця міністра культури України Богдана Лаюк вважає, що на великих міжнародних книжкових ярмарках, на яких присутні одночасно український і російський стенди, варто витрачати енергію не на скасування російського стенда, а на просування української літератури.
"Мені дуже шкода, що ми постійно говоримо про стенди й літературу країни-агресора. І дуже часто робимо це у форматі кліше. Мені б значно більше хотілося говорити про потенціал української літератури та української книжки. І коли йдеться про майданчики, я думаю, що Україна повинна звучати й розповідати свої історії. Українські письменники навряд чи захочуть ділити один стіл із російськими письменниками. Але коли ми говоримо про великі глобальні ярмарки, на яких присутні одночасно український і російський стенди, я б дуже хотіла, щоб ми витрачали свою енергію не на акцентування на скасуванні російського стенда, а запитували себе: яку історію про українську книжку і які сюжети української літератури ми можемо розповісти сьогодні? Яку історію українська держава може розповісти через українську літературу? І це – кардинально різні підходи" – сказала Лаюк в ексклюзивному інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, чи варто Україні відмовлятися від участі у форматі національного стенда на міжнародних ярмарках, які також приймають російські стенди.
Вона відзначила, що Україна досі дуже багато енергії витрачає на росіян, російські сюжети, російські книжки та фільми.
"Водночас ми все ще дуже мало знаємо про базові сюжети власної культури. Для мене значно важливіше, щоб ми навчилися пояснювати свої сюжети. Адже доволі просто говорити про виступи якихось росіян – це така комфортна розмова. Але якщо ми запитаємо себе, як був сприйнятий переклад Лесі Українки у США чи в Італії, то, як правило, відповідей у нас буде значно менше. Для мене це проблема в такій позиції. Я хочу, щоб ми говорили про українську літературу", – наголосила заступниця.
Вона розповіла, що міністерство працюємо над тим, щоб збільшити кількість українськомовних текстів за кордоном, зокрема через програму підтримки перекладів Translate Ukraine.
"І я переконана, що значно ефективніше думати, наприклад, про переклад бестселера Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає" іноземними мовами, ніж про те, що ми зробимо з "Білими ночами" Достоєвського. До речі, завдяки програмі підтримки перекладів цьогоріч буде підтримано коло 10 нових перекладів Артура Дроня в різних країнах. І уявіть собі: це означає, що вже наприкінці цього і на початку наступного року ці книжки потраплять на полиці іноземних книгарень. Їх читатимуть іноземці, і вони дізнаватимуться про нас не просто з новинної стрічки, а читатимуть великі історії комбатанта – молодого українського письменника", – розповіда Лаюк.
Вона наголосила, що для українського суспільства критично важливо, щоб у момент, коли триватимуть судові процеси проти Росії, у книгарнях Гааги були українські книжки.
"І щоб люди просто могли дізнатися, що це країна цікавої культури, глибокої історії, регіональної, етнічної та міжкультурної різноманітності. Тому я переконана, що в умовах вкрай обмежених ресурсів нам потрібно інвестувати у власну культуру", – заявила заступниця міністра.
Як повідомлялося, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах в рамках конкурсу перекладацьких проєктів TranslateUkraine в 2026 році.
В рамках програми Translate Ukraine 2025 з’явилося 75 нових перекладів українських книг.
