Люди не читають не тому, що не хочуть, а тому, що не звикли, – дослідження Мінкультури
Основним бар’єром до читання є відсутність читацької звички і середовища, в якому книжка є частиною повсякденного життя, а не ціна чи відсутність часу, свідчать результати першого етапу дослідження інструментів залучення читачів книжок в Україні від компанії Gradus, яке презентувало Міністерство культури України на "Книжковому Арсеналі" в суботу.
"Читання – це величезний пріоритет Міністерства культури, тому що наше велике завдання, розуміючи, що культура - це основа і запорука національної безпеки, виховувати і створювати всі умови, щоб українці читали і ставали більш свідомими і критично мислячими, стійкими в інформаційній війні громадянами. Саме читання розвиває такі звички", – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна на презентації.
Зокрема, респондентів запитували, що їх спонукало до того, щоб повернутися до читання, і серед найефективніших інструментів виявили фестивалі і книжкові події.
"Це залучає людей, тому що книга в цьому разі є частиною дозвілля, а не тільки ключовою метою", – сказала представниця Gradus Владлена Балдинюк.
Водночас, вона зазначила, що в цьому контексті критично бракує регіональних подій, оскільки переважно такі заходи сконцентровані у великих містах, як Київ і Львів.
Також респондентів запитували, що стало тригером для повернення до читання, і серед результатів отримали відповіді, що це: оточення (рекомендації близьких), стрес (читання як спосіб заспокоєння), соціальні мережі (інформаційне середовище), зміни обставин (додатковий простір до вживлення нових звичок).
"Ми помітили, що ті читачі, яких ми опитували, після того, як повернулися до читання, в перший рік вони читали близько 10 книг на рік. Хтось більше, хтось менше, але загалом, коли людина занурюється в читання, вона читає активно", – зазначила соціологиня.
Вона наголосила, що ключовим висновком дослідження стало те, що основний бар’єр до читання – це відсутність читацької звички і середовища, в якому книжка є частиною повсякденного життя, а не ціна чи відсутність часу.
"Люди не читають не тому, що не хочуть, вони просто не звикли. І завдання переконати не у цінності читання, тому що вони і так про це знають, а зробити перший крок легким і доступним. Варто, щоб книга була присутня в будь-якому середовищі", – зазначила Балдинюк.
На першому етапі проводили глибинні інтерв’ю з українцями, віком 18-60 років, які нещодавно перейшли від низької або відсутньої читацької активності до регулярного читання. А також з експертами, що представляють увесь ланцюжок книжкової екосистеми – від авторів і видавців до дистриб’юторів, бібліотекарів, організаторів подій, медіа та культурних менеджерів.
Як повідомлялося, Мінкультури ініціювало дослідження читання в Україні, щоб визначити, які з інструментів промоції найбільш ефективні.
Другим етапом дослідження стане кількісне дослідження, яке охопить усі регіони країни й складе портрет сучасного читача. У планах – провести його до кінця 2026 року.
