Вишиванка без кордонів: міжнародні партнери та українські дипломати - про символ української ідентичності

До Всесвітнього дня вишиванки редакція “Культури” агентства “Інтерфакс-Україна” звернулася до представників дипломатичного корпусу, державних інституцій, діячів культури та міжнародних друзів України із проханням відповісти лише на одне запитання - що сьогодні для них означає українська вишиванка.

Для когось вона стала символом незалежності та свободи. Для когось - родинним оберегом і пам’яттю поколінь. Для інших - мовою української культури, яка не потребує перекладу та продовжує звучати далеко за межами країни.

У межах спеціального проєкту учасники поділилися власними історіями, фотографіями та особистими асоціаціями - про першу вишиванку, сімейні традиції, культурну дипломатію, війну, силу української ідентичності та те, як сьогодні український символ об’єднує людей у різних країнах світу.

Автор: Ольга Левкун

Для американського військового, президента American University Kyiv та одного з міжнародних друзів України Дена Райса вишиванка стала символом української незалежності та сили народу.

“Я виріс і служив в армії США під час Холодної війни - протистояння з Кремлем. Коли вона завершилася, народи Східної Європи, зокрема українці, отримали можливість самостійно визначати своє майбутнє. Ми щиро раділи тому, що країни регіону обрали свободу. Для мене вишиванка уособлює Незалежність України та її унікальну культуру, яка не зникне завдяки мужності українських військових і всього українського народу. Я пишаюся тим, що вже п’ятий рік підтримую боротьбу України за свободу та допомагаю готувати молодих українських лідерів, які формуватимуть майбутнє країни”, — зазначив Ден.

Втім, якщо для міжнародних партнерів вишиванка є передусім образом сучасної України та її боротьби за свободу, то всередині країни цей символ має значно глибше історичне та культурне коріння.

Саме на цьому акцентує увагу голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, який вважає вишиванку не лише символом української культури, а й важливим елементом культурної дипломатії.

“Як історик я можу детально розповісти історію її походження, розвиток традиції вишивки та символіку орнаментів. Але мені особливо близька концепція, що аме вишита сорочка в уявленні українців захищала тіло й душу людини від злих духів або хвороб. Вважалося, що орнамент по краях сорочки не дозволяв злому проникнути всередину - він ніби заплутувався у візерунку між нитками”, — розповів Хромов.

За його словами, сьогодні вишиванка стала ще й способом представляти Україну у світі.

“Для мене вишиванка є одним із елементів культурної дипломатії. Найчастіше я одягаю її саме на міжнародні архівні форуми - представляти Україну у вишитій сорочці під піджаком. Це сучасно, презентабельно і водночас є способом розповідати світу про українську культуру”, - наголосив голова Державноїархівної служби України.

Ексклюзивно для агентства Хромов також поділився власним віршем, присвяченим вишиванці.

Вишиванка!

Любов зростає на фундаменті

Так легко відчутнім але не помітнім

Мій погляд загубився у орнаменті

Який вишивала бабуся літня

Нитками любові, голками надії

І ось вона біла льняна сорочка

І на твоєму розквітлому тілі

Цнотливо красива і не порочна

Ти наче люстерко у променях сонця

Тополі під ноги кладуть тобі вату

Ти в сяйві природних жіночих емоцій

І пух тополиний вбирає твій запах

Анатолій Хромов © 15.05.2012

Для української прима-балерини Катерини Кухар День вишиванки є нагадуванням про силу традиції, яка живе через мистецтво та передається від покоління до покоління.

“У День вишиванки особливо відчувається цінність традицій - тих, що живуть у спадкоємності поколінь, у мистецтві. Сьогодні поруч зі мною майбутні артисти балету - студенти Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної, які несуть далі наш код нації. Одягаючи вишиванку, виконуючи українські вистави - такі як “Лісова пісня”, “Лілея”, - ми зберігаємо і продовжуємо українську культурну традицію”, - зазначила Кухар в ексклюзивному коментарі агентству.

Катерина Кухар та майбутні артисти балету - студенти Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Такіної.

Сергій Фурса - український інвестиційний банкір, фінансовий експерт, публіцист - вважає, що сьогодні вишиванка остаточно вийшла за межі стереотипного сприйняття та стала частиною сучасної міської культури.

“Дуже приємно, що тепер вишиванка вже не асоціюється із шароварщиною, а стає модним елементом сучасної людини з міста”, — зазначив Фурса.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Боднар вважає вишиванку не лише частиною української традиції, а живим символом національної пам’яті, ідентичності та культурної присутності України у світі.

“Вишиванка для мене - це значно більше, ніж традиційний одяг. Це жива пам’ять поколінь, духовний символ нашого народу та невід’ємна частина української ідентичності. У її орнаментах закодовані історія України, мудрість предків і зв’язок між минулим, сучасним і майбутнім. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, її значення стало ще глибшим. Коли ворог намагається знищити нашу культуру та стерти українську ідентичність, вишиванка стала символом незламності й права залишатися собою. Одягаючи її, ми ніби говоримо світу: Україна є, Україна була і Україна буде”, - зазначив Боднар.

За словами дипломата, особливе місце у його житті займає власна вишиванка, яку він отримав у подарунок від дружини. Сорочка оздоблена мотивами, натхненними спадщиною Київської Русі та символами української державності.

“Для мене це не лише елемент культури, а й символ родинного тепла, любові та підтримки. Навіть далеко від дому такі речі допомагають відчувати зв’язок зі своєю землею, родиною та власним корінням”, - додав він.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Бондар разом з дружиною Катериною Боднар.

Боднар також зазначив, що носить вишиванку не лише у святкові дні, а й у повсякденному житті як спосіб представляти українську культуру за кордоном і підтримувати зв’язок із Батьківщиною.

Колектив Посольства України в Республіці Польща.

Боднар також зазначив, що носить вишиванку не лише у святкові дні, а й у повсякденному житті як спосіб представляти українську культуру за кордоном і підтримувати зв’язок із Батьківщиною.

Генеральний консул України в Любліні Олег Куць вважає вишиванку не просто традиційним одягом, а особливою мовою української ідентичності, яка об’єднує українців незалежно від країни проживання.

“Для мене вишиванка - це значно більше, ніж святковий одяг. У її орнаментах і барвах закарбована пам’ять поколінь, їхні вірування, мрії та сила. Кожен візерунок ніби розповідає історію про народ, його характер і внутрішній світ. Вишиванка є своєрідною мовою нації, яка не потребує слів. Вона об’єднує українців у різних куточках України й світу та передає нашу ідентичність без пояснень. Це символ стійкості, гідності, свободи й внутрішньої сили. І водночас це те, що неможливо відібрати. Попри всі історичні випробування вишиванка залишалася у пам’яті, у родинних традиціях і продовжувала жити разом із народом”, - зазначив Олег Куць. 

За словами дипломата, його власна вишиванка має сучасне прочитання української традиції.

В її основі - адаптований орнамент “Наша земля вишита окопами”, створений українським графічним дизайнером Ярослав Копаниця.

“В орнаменті закодовані шанці, бліндажі та опорні пункти, які формують візерунок, схожий на вишиванку, що захищає людське тіло. Для мене це символічне поєднання традиції та сьогодення - образ захисту, сили й незламності українців”, - пояснив генеральний консул.

Куць також зазначив, що носить вишиванку залежно від настрою та особливих моментів.

“У такі моменти вона викликає відчуття гордості, радості й внутрішньої сили, нагадує про власне коріння, підтримку поколінь і силу традицій”, - додав він.

За його словами, у Любліні до Всесвітнього дня вишиванки також проводять тематичні заняття для дітей, де знайомлять їх з історією, символікою та значенням вишиванки як важливої частини української культури та ідентичності.

Колектив Генерального консульства України в Любліні.

Консул України в Жешуві Василь Йордан переконаний, що вишиванка є не просто елементом традиційного одягу, а символом української пам’яті, сили та зв’язку поколінь.

“Вишиванка - це не просто етнічний одяг. Це особлива річ із глибоким змістом. Вона нагадує мені про моє коріння, традиції та силу українського духу. Я дуже люблю вишиванки, адже в них відчувається наша історія. У них є щось значно сильніше за стиль - це сила наших предків, яка надихає впевнено крокувати в майбутнє”, - зазначив Йордан.

За словами дипломата, його власна вишита сорочка виконана у львівській традиції.

“Моя вишиванка має львівський взір - стриманий, шляхетний і водночас дуже символічний. Для мене це частинка української душі, яку я з гордістю одягаю на свята, важливі події та зустрічі”, - розповів консул.

Колектив Віце-консульства України в Жешуві 

Йордан також наголосив, що для нього особливо цінним є те, що сьогодні вишиванка об’єднує не лише українців, а й людей у різних країнах, які підтримують Україну.

“Особливо приємно бачити, як вишиванка об’єднує українців і людей, які підтримують Україну, навіть далеко за її межами”, - додав він.

Генеральний консул України в Гданську Світлана Криса називає вишиванку символом української ідентичності та родинним оберегом, який супроводжує українців від народження.

“Для мене і моєї родини свято вишиванки завжди асоціювалося і асоціюється насамперед з українською ідентичністю. Це своєрідний код нації, сакральний одяг, який є оберегом для кожного українця й українки від народження. Коли я одягаю вишиванку, то відчуваю свято в душі та гордість за те, що є українкою”, - зазначила пані консул.

За словами дипломатки, сьогодні вона вперше одягнула вишиванку, яку створила власноруч.

“На мені вишиванка, яку я сама вишила бісером. Я почала працювати над нею у травні 2022 року, а сьогодні одягла її вперше”, - розповіла генеральний консул.

Вона додала, що ця вишивка характерна для Закарпаття та вирізняється багатством кольорів і густотою орнаментів.

Також вона зазначила, що носить вишиванку не лише у День вишиванки, а й під час релігійних і державних свят, а також часто обирає її у повсякденному житті.

Колектив Генерального консульства України в Гданську.

Колектив Генерального консульства України в Гданську.

Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський вважає вишиванку символом української єдності, сили та культурної тяглості поколінь.

“Для мене вишиванка - це символ української душі, нашої єдності та незламності. Це не лише традиційний одяг, а й оберіг, у якому покоління українців закладали віру, силу та любов до рідної землі. Особливо сьогодні вишиванка об’єднує українців у всьому світі та нагадує про наше коріння, культуру й гідність”, - зазначив Войнаровський.

Колектив Генерального консульства України в Кракові.

Генеральний консул України у Вроцлаві Тарас Токарський називає вишиванку символом української ідентичності, єдності та підтримки українців у всьому світі.

“Для мене вишиванка - це не просто традиційний одяг, а глибокий символ української ідентичності, єдності та незламності. У її орнаментах закарбовані історія нашого народу, пам’ять про предків, духовна сила та любов до України. Сьогодні вишиванка стала ще й знаком підтримки, солідарності та віри для українців у всьому світі, особливо в часи випробувань, які переживає наша держава”, - зазначив Токарський. 

За словами дипломата, його вишиванка походить зі Львівщини та має для нього особливу особисту цінність.

“Вона поєднує автентичні українські мотиви із сучасним виконанням, зберігаючи дух наших традицій. Кожного разу, одягаючи її, я відчуваю зв’язок із рідним домом, українською культурою та багатою спадщиною нашого народу”, - розповів генеральний консул.

Генеральний консул України у Вроцлаві Тарас Токарський разом з дружиною Оленою Цибух.

Токарський додав, що носить вишиванку не лише під час офіційних заходів і державних свят, а й на важливих подіях української громади як прояв поваги до українських традицій і культурної самобутності. За його словами, у консульському окрузі Всесвітній день вишиванки щороку відзначають за участі української громади, громадських організацій, освітніх осередків та друзів України.

Колектив Генерального консульства України у Вроцлаві.

“Такі заходи не лише популяризують українську культуру й традиції, а й об’єднують людей навколо підтримки України та віри в нашу перемогу”, - наголосив він.

Помічниця посла Республіки Кіпр в Україні Ірина Чалова розповіла, що традиція носити вишиванки в її родині фактично відроджується вже у сучасному поколінні.

“Історія наших вишиванок, тих, які на фотографії, прозаїчна. Вони придбані і подаровані з-за кордону. Одна - десь у районі Норвегії, друга - десь у районі Туреччини. Виглядають дуже по-українськи, автентично, але дійсно така у них історія”, - зазначила Чалова.

За її словами, вона одягає вишиванку не лише на День вишиванки, а й на урочисті події або просто під настрій.

“Я особисто ношу вишиванки не тільки на День вишиванки, а й на якісь особливо урочисті події або просто так, під настрій, коли хочеться виглядати святково. Бо вона дійсно підкреслює урочистість стилю”, - сказала вона.

Чалова також додала, що її колега Дем’ян, який разом із нею зображений на фотографії, вдягає вишиванку переважно на свята.

“Мій колега Дем’ян вдягає вишиванку хіба що на День вишиванки і на якесь свято в садочку для дітей, коли його відвідує”, - зазначила вона.

Водночас, за словами помічниці посла, у багатьох українських родинах традиція носіння вишиванок нині фактично формується заново.

“У наших родинах традиція носити вишиванки, по суті, започатковується або відроджується через покоління. Бо ні моя мама, ні бабуся не носили вишиванку, тим паче тато чи дідусь. І тільки зараз ми починаємо це робити у нашому поколінні, що дуже правильно”, - наголосила Чалова.

Попри різні історії, професії та країни, майже всі учасники спецпроєкту говорили про одне й те саме - сьогодні вишиванка для українців давно вийшла за межі святкового чи традиційного одягу. 

Поки живе традиція - живе пам’ять. А поки українці продовжують одягати вишиванку - продовжує звучати й сама Україна.