Україні потрібні не нові суперечки про доцільність фемінітивів, а чіткі рекомендації, словники і зрозумілі стандарти - думка

Колишній член Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Шевчук-Клюжева вважає, що українському суспільству потрібні не суперечки про доцільність фемінітивів, а чіткі рекомендації, словники, зрозумілі стандарти для різних сфер і зручні цифрові інструменти для пошуку фемінітивів.

"Питання фемінітивів в Україні давно вийшло за межі правопису. Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, зокрема і щодо використання мови без ознак дискримінації за статтю, і тому в державній комунікації поступово впроваджується практика фемінізації назв посад і професій", - написала Шевчук-Клюжева в мережі Facebook.

Вона нагадала, що у 2021-2022 роках в Нацкомісія розпочала системну роботу з унормування фемінітивів у різних професійних сферах, зокрема, із командою лінгвістів були підготовлені рекомендації для медичної та дипломатичної галузей на основі Класифікатора професій. 

За її словами, це була відповідь на реальний запит державних органів, які прагнули використовувати недискримінаційну мову в офіційній комунікації.

"Є ще один важливий аспект цієї дискусії суто лінгвістичний. У різних мовах принцип гендерної інклюзивності реалізується по-різному залежно від їхньої граматичної структури. У мовах аналітичного типу, як-от англійська, цей принцип зазвичай досягається через нейтралізацію гендерної маркованості (chairperson, firefighter, police officer)", - зазначила Шевчук-Клюжева.

Натомість, вона зауважила, що українська належить до флективних мов, у яких граматичний рід є системною категорією морфології, тому одним із природних механізмів досягнення гендерної симетрії є утворення фемінізованих назв професій і посад.

Таким чином, гендерна інклюзивність часто реалізується не через нейтралізацію, а через симетрію словотвору, тобто фемінітиви є закономірним елементом розвитку мовної системи.

"Сьогодні українському суспільству потрібні не нові суперечки про доцільність фемінітивів. Потрібні чіткі рекомендації, словники, зрозумілі стандарти для різних сфер, зручні цифрові інструменти для пошуку фемінітивів. Без цього будь-яка мовна реформа перетворюється на нескінченну дискусію. Фемінітиви - це не тимчасова мовна тенденція і не предмет політичних суперечок. Це частина ширшого процесу стандартизації української мови, який відбувається в умовах суспільних змін і трансформації мовної політики. І якщо ми справді хочемо будувати сучасну мовну політику, то маємо спиратися не на ситуативні заяви, а на професійну лінгвістичну роботу", - написала вона.

Як повідомлялося, на початку березня Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Зазначалося, що зміни не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.

Пізніше голова Нацкомісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров в коментарі медіа заявила, що невживання фемінітивів не є порушенням стандарту державної мови. Зокрема, за її словами, український правопис не вимагає обов’язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі.