“ХЕРСОН: НЕ/ВКРАДЕНЕ”: У Музеї війни відкрили проєкт про пограбовані музеї України
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка “ХЕРСОН: НЕ/ВКРАДЕНЕ. Штудії та омажі”, присвячена викраденій російськими окупантами колекції Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, з місця події передає журналіст відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” Ольга Левкун.
“Сьогоднішня виставка - це нагадування про пограбування Херсонського художнього музею і водночас розмова про нашу боротьбу та діалог про цінності, які ми захищаємо”,- зазначив генеральний директор Музею війни Юрій Савчук під час відкриття експозиції.
Проєкт “ХЕРСОН: НЕ/ВКРАДЕНЕ. Штудії та омажі” створено як мистецьку відповідь на події початку листопада 2022 року, коли перед звільненням Херсона російські військові вивезли з музею понад 11 тисяч найцінніших експонатів із майже 14-тисячної колекції. Виставка привертає увагу до втраченої культурної спадщини та водночас демонструє сучасні роботи українських митців, створені як рефлексія на викрадені твори.
Куратори проєкту - мистецтвознавиця та журналістка Олена Балаба, художники Олексій Баула та Антон Логов. Координаторка - Роза Тапанова. Проєкт реалізовано за сприяння Sense Bank.
За словами Олени Балаби, ідея виникла як дослідницька ініціатива.
“Спочатку це було дослідження: мені було важливо зрозуміти, що саме вкрали, де ці роботи і в якому вони стані. А потім ми запропонували художникам зробити омажі або штудії до викрадених творів, щоб говорити про них мовою мистецтва і зробити їх видимими. Для нас це була просвітницька ідея”, - сказала мистецтвознавиця.
Вона також пояснила, що штудія - це дослідження художніх прийомів, а омаж - творча подяка митцю, не копія, а переосмислення роботи. За її словами, у проєкті взяли участь десятки художників із різних міст України, а після завершення виставкової діяльності роботи планують передати до Херсонського художнього музею.
“Навіть якщо викрадені твори не вдасться повернути одразу, стіни музею не будуть порожніми - ці роботи зможуть виконувати свою роль”, - наголосила Балаба.
Художники, які долучилися до експозиції, говорять про виставку як про форму культурного спротиву. Один із авторів зазначив, що його участь стала реакцією на злочини проти української культури.
“Моя участь у цьому проєкті - це відповідь як громадянина і як художника на ті злочини, які відбуваються. Це форма культурного опору”, - сказав Антон Логов.
Митці працювали з різними техніками і підходами, переосмислюючи викрадені роботи через власний досвід і сучасну художню мову. Так, одна з робіт - “Студія до картини Володимира Чуприни “Монастир” - виконана на полотні акрилом із використанням золота як сакрального символу.
“Мене зачепила тема усамітнення людини і розмови зі світом - через природу і через сакральні стіни монастиря. Це більше про вивчення і водночас мій прояв”, - розповів Логов.
Директор Музею війни підкреслив, що подібні проєкти є важливими для збереження історичної пам’яті в умовах війни та формування міжнародного розуміння українського досвіду.
Виставка також нагадує про контекст деокупації Херсона у листопаді 2022 року - події, яка стала символом повернення українських територій.
Організатори наголошують, що проєкт має не лише мистецьке, а й суспільне значення: він покликаний підтримати жителів Херсона, які досі живуть під постійними обстрілами, і привернути увагу до окупованих територій України.
“Ми хочемо показати, що сучасні художники знають, пам’ятають і шанують митців, чиї роботи були представлені в музеї до російської окупації. Херсон живий. Ми шануємо і підтримуємо його”, - наголосили куратори заходу.
Виставка триватиме до 1 квітня, після чого її можуть представити в інших містах України та за кордоном (точна інформація щодо країн буде згодом).
