Музей історії війни оголосив збір 20 млн грн на розбудову та оновлення простору
Національний музей історії України у Другій світовій війні 13 лютого оголосив про масштабну розбудову та запуск фандрейзингової кампанії для створення нового багатофункціонального простору, повідомили організатори під час пресконференції в Києві.
“Сьогодні нам дуже важлива підтримка, щоб ці нові площі перетворилися на дійсно сучасний багатофункціональний простір і працювали для всього українського суспільства”, — наголосив генеральний директор Музею Юрій Савчук.

Як зазначили в музеї, за 50 років існування установи та за чотири роки повномасштабної війни це перша ініціатива такого масштабу, що передбачає не лише оновлення експозиційного підходу, а й розширення функцій простору — від виставкових рішень до публічної дискусійної платформи.
Загальна площа запланованих змін становить 710 кв. м, а ціль збору — 20 млн грн. На цих площах передбачено створення трьох ключових модулів:
- Музей сучасних воєнних технологій, присвячений українським miltech-розробкам (зокрема дронам, наземним роботизованим комплексам, ударним системам та інженерним рішенням).
- Музей російської (радянської) пропаганди — простір, який, за задумом команди, має показувати і викривати ідеологію “русского міра” та трансформацію ставлення суспільства до радянського минулого.
- Мініконференцзал для дискусій, лекцій та роботи з молоддю.
У музеї уточнили, що ідея розбудови стала продовженням трансформаційних процесів, які вже тривають: оновлення символіки комплексу, декомунізація та дерусифікація, а також розширення хронологічних рамок музею.
Участь у пресконференції взважають показовою також через присутність голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. “Обороняючись, перемогти у війні неможливо. Те саме стосується історії. Нам належить відвоювати Україну у всіх її вимірах”, — сказав він.
Підтримку ініціативі висловили й партнери з Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які, як повідомлялося на заході, системно передають музею сучасні технологічні розробки. Представник ГУР Євгеній Єрін зазначив, що формування національної свідомості та протидія російській/радянській пропаганді є важливими складовими стійкості суспільства під час війни.
У музеї також пов’язали актуалізацію планів розбудови з наслідками атаки РФ 3 лютого: ударна хвиля, за їхніми словами, пошкодила близько 100 кв. м панорамного скління Залу слави. Представники установи повідомили, що після цього отримали низку пропозицій допомоги, зокрема від бізнесу.
Серед партнерів, які публічно заявили про участь у ініціативі, у музеї назвали ПриватБанк.
“Ми розуміємо важливість розвитку знань про українську історію та підтримки наших Захисників, яку несе музей”, — сказала керівниця Третього столичного відділення ПриватБанку №65 Тетяна Ткачук.
Перший публічний внесок під час заходу здійснив підприємець і доброволець Міжнародного легіону полку імені Кастуся Калиновського Ігор Турцевич.
Музей закликав охочих долучатися до збору на реалізацію проєкту та повідомив, що деталі фандрейзингової кампанії комунікуватимуться окремо.