У першій половині 2023 року профіцит платіжного балансу склав 7,8 млрд. доларів

20:10, 04.08.2023 3 хв читати

Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України

Нагадаю платіжний баланс складається з двох основних частин (рахунків). Є ще третя частина – "рахунок операцій з капіталом", але в силу незначних оборотів і спрощення, її можна опустити. Ці дві частини: 

• Рахунок поточних операцій  (вкл. торгівлю товарами, послугами, оплату праці, виплату дивідендів і процентів, надання поточних трансфертів, в т.ч. грантів, гуманітарної допомоги та ін.)
• Фінансовий рахунок (вкл. операції з фінансовими активами державного, банківського та ін. приватного сектору разом із населенням)

Сума цих двох рахунків дає сальдо платіжного балансу. 

Отже, за підсумками першого півріччя основні показники платіжного балансу склали:

• Дефіцит рахунку поточних операцій – 1,28 млрд. дол.
• Профіцит фінансового рахунку – 8,96 млрд.дол.
• Профіцит платіжного балансу – 7,79 млрд.дол.

Динаміка платіжного балансу у першій половині 2023 року визначалась двома основними тенденціями:

• Погіршенням сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Останнє сягнуло рекордних "мінус" 16,97 млрд. дол. Проти аналогічного періоду минулого року зовнішньоторговельний дефіцит зріс більш ніж удвічі. Але тут є дві складові, які слід розглядати в динаміці. По товарам, в силу порушень у роботі зернового коридору і ембарго на експорт с/г продукції в сусідні країни ЄС, ситуація в II-му кварталі об’єктивно погіршилась. Червень взагалі став найгіршим місяцем по обсягам експорту з липня минулого року. Одночасно пожвавлення економіки стимулює широке відновлення імпорту товарів (машин, обладнання, продукції хімпрому, палива та ін.). Наразі місячні обсяги імпорту майже відповідають довоєнним. В той же час, по послугам, ситуація у II-му кварталі покращилась. Дефіцит у торгівлі послугами у червні був найменшим з початку війни, скоротившись у три рази порівняно з початком року. Зміни відбулись за декількома статтями, але насамперед, за рахунок зменшення витрат українських вимушених мігрантів закордоном (за методологією платіжного балансу такі витрати обліковується як імпорт за статтями "подорожі"). Утім це також може свідчити, що українські біженці все більше асимілюються закордоном, переходячи на зовнішні джерела доходів. 
• Стійкими і ритмічними надходженнями зовнішнього офіційного фінансування. За першу половину 2023 року тільки на фінансування бюджету Україна отримала чистими (за мінусом погашення і обслуговування зовнішніх кредитів) 22,4 млрд. дол. Ці кошти є основним джерелом, яке дозволило компенсувати зовнішньоторговельний дефіцит, вийти на стійке додатне сальдо платіжного балансу (+7,8 млрд. дол. у першій половині 2023 року проти дефіциту у 8,1 млрд. дол. за аналогічний період минулого року) і підтримати міжнародні резерви. Останні, нагадаю, за перше півріччя зросли на 10,5 млрд. дол. 

У фахових дискусіях часто лунає думка, що поточний профіцит платіжного балансу є викривленим і неринковим. Це дійсно так. Але не слід забувати, що через руйнування, тимчасову окупацію частини територій, розриви у ланцюгах створення добавленої вартості, проблеми з логістикою, мільйонні потоки біженців і ВПО, рекордний дефіцит бюджету, військові ризики, що стримують іноземні інвестиції і обумовлюють відплив капіталу за операціями приватного сектору, та інші негативні фактори, обумовлені тотальною  війною, всі складові платіжного балансу зараз є суттєво викривленими.  Допоки триває війна міжнародна фінансова допомога, яку отримує Україна дозволяє мінімізувати ці неринкові викривлення, і підтримувати макрофінансову стійкість.

Нагадаю, до повномасштабного вторгнення Україна мала невеликий, але стабільний профіцит платіжного балансу (+15,3 млрд. дол. сумарно за 2016-2021 рр.), що підкріплювався плаваючим курсом і доступом до міжнародних ринків капіталу.  Ми мали контрольований дефіцит рахунку поточних операцій, що за згаданий період із запасом перекривався надходженнями від прямих іноземних інвестицій. Це свідчило про стійкість нашої зовнішньої позиції і здатність самостійно підтримувати адекватний рівень міжнародних резервів.

Після війни ми обов’язково повернемось до стійкого платіжного балансу на ринкових засадах. Утім зараз наше завдання продовжувати давати ефективну відсіч російській агресії всіма доступними засобами, наближаючи Перемогу і послідуючу відбудову країни. Допоки триває війна надходження зовнішньої фінансової підтримки у необхідних обсягах залишатиметься критично важливим для стійкого функціонування мобілізаційної економіки.