Колонки
Ігор Петренко
Ігор Петренко
доктор політичних наук

Дві кампанії Кремля й одна помилка в розрахунку

Дві кампанії Кремля й одна помилка в розрахунку

Ігор Петренко, політолог, доктор політичних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засновник аналітичного центру "Об’єднана Україна"

За останні два тижні Росія розгорнула дві кампанії, які зазвичай обговорюють окремо. Одна йде у Вашингтоні, друга – в небі над українськими містами. Якщо скласти їх докупи, видно спільний задум: отримати в обхід столу переговорів те, чого Москва не може отримати за ним.

Перша кампанія: заробляти, не чекаючи миру

Наприкінці вересня спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв провів у США зустрічі з посланцями Трампа, а потім із представниками Мінфіну та Міненерго. А 3 жовтня The New York Times повідомила, що до переговорів про завершення війни додалася угода щодо закордонних активів «Лукойлу», які сама компанія оцінювала приблизно у 20 млрд доларів. За даними видання, тему порушив особисто Путін на зустрічі зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером 5 вересня, а серед можливих покупців – інвестор Тодд Боулі та дві близькосхідні групи, що мали ділові звʼязки з Кушнером або родиною Віткоффа. Угода не схвалена, Білий дім її не коментував.

Логіка Кремля тут не про нафту. Вартість цих активів зростає в ту мить, коли з них знімають санкції. Отже, поруч із переговорниками зʼявляються люди, фінансово зацікавлені саме в тому, чого домагається Москва: у помʼякшенні санкцій до миру, а не після нього. Паралельно, за даними The Atlantic, посланець Трампа Джон Коул пропонував частково послабити санкції в обмін на звільнення політвʼязнів; ідея на ранній стадії, але вона вже на столі. Путін свого розрахунку й не приховує. На «Валдаї» 1 жовтня він назвав безглуздим взаємне припинення ударів по енергетиці, бо санкції все одно не дадуть російському експорту відновитися. Тобто за енергетичне перемирʼя Москва хоче не тиші у відповідь, а санкцій. Того ж дня Трамп повʼязав подорожчання дизелю з ударами по російських НПЗ – аргумент, який Кремлю лишається тільки підхопити.

Друга кампанія: зробити місто непридатним для життя

Від 1 до 4 жовтня російські дрони били по Південному й Північному мостах Києва. Дроном такий міст не зруйнувати, і в Москві це знають. Мета інша – щодня ділити місто на два береги. Президент Зеленський в інтервʼю Reuters назвав це «новою доктриною»: удари по логістиці, дорогах, школах і лікарнях, щоб змусити людей виїжджати зі столиці. І попередив, що Україна відповідатиме ударами по російських НПЗ, але не по цивільних обʼєктах.

Перехоплений російський план, про який написала NYT, передбачає до тисячі ракет, дронів і авіабомб, щоб скоротити електро- й теплопостачання Києва, Харкова та Одеси на 90% і вивести з ладу водопостачання. Видання не змогло незалежно підтвердити справжність документа, але події тижня йому не суперечать. 3 жовтня російське МЗС застерегло іноземних громадян і дипломатів від перебування в Україні.

Воєнної мети в цих ударів немає. Є три політичні: підняти ціну енергетичного перемирʼя перед можливою зустріччю в Абу-Дабі, створити нову хвилю біженців для Європи і, головне, перетворити втому українців на вимогу до власної влади погодитися на мир за будь-яку ціну.

Де розрахунок не сходиться

Обидві кампанії спираються на одне припущення: людина, незадоволена владою, готова здатися. Соціологія каже інше. За опитуванням КМІС, проведеним 21 серпня – 10 вересня, 77% українців вважають, що опір треба продовжувати, навіть якщо Росія залишить міста без світла, тепла й води. Прийняти російські вимоги готові 12%. Серед тих, хто президентові не довіряє, за опір 65%. Найпоказовіший Київ: у столиці відʼємний баланс довіри до президента і водночас найвища в країні готовність триматися – 83%. Місто, яке найкритичніше ставиться до влади, найтвердіше відмовляється здаватися.

Недовіра до влади і готовність капітулювати – різні почуття. Російська операція побудована на тому, що це одне й те саме.

Запас міцності при цьому не безмежний. Частка готових терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, у квітні падала до 48% і до кінця літа повернулася до 61%. І всі ці дані зібрані до початку опалювального сезону. Саме з цим розривом Москва й працює: 26 вересня Центр протидії дезінформації повідомив про кампанію в соцмережах із закликами виходити на вулиці, вимагати мирних угод, скасування мобілізації та виборів, причому організаторами видають нібито українських військових.

Відрізнити таку операцію від справжнього протесту найпростіше за вимогою. Коли в грудні торік в Одесі, а в січні в Камʼянському люди перекривали дороги через тривалі відключення, вони вимагали повернути електрику. Переговорів із Москвою не вимагав ніхто. Справжній протест просить світла, а не миру. Помилитися тут можна у два боки, і друга помилка небезпечніша: назвати людей без світла «ІПСО» означає зробити за Кремль його роботу.

Що з цього Україні

З цього випливає три конкретні речі.

Перше. Енергетичне перемирʼя може бути лише дзеркальним: удари по НПЗ в обмін на удари по енергосистемі, без привʼязки до санкцій. Глава МЗС Андрій Сибіга вже заявив, що Київ готовий до енергетичного й чорноморського перемирʼя тільки в поєднанні. Путін сам оцінив втрати від ударів по НПЗ приблизно в 1% ВВП. Це ціна важеля, і за обіцянку його не віддають.

Друге. Щодо санкцій працювати не лише з Білим домом, а з Конгресом і Європою. Закон Грема, який дозволяє мита до 100% для покупців російських енергоносіїв, підписаний 18 вересня і досі не застосований жодного разу, хоча Сенат ухвалив його 86 голосами проти 11. А 29 жовтня спливає термін дії винятків із санкцій, які дозволяють окремі операції «Лукойлу». Це найближча дата, коли стане видно, куди рухається Вашингтон. Якщо активи продаватимуть, вимога одна: гроші йдуть на заблокований рахунок до кінця війни.

Третє. Взимку довіра тримається на передбачуваності й результаті. Люди витримують графік відключень, але не витримують невідомості й несправедливості, тому до тих, хто перекрив дорогу, представник влади має вийти того ж дня. А результат – це те, з чим 4 жовтня до Києва приїхав Фрідріх Мерц: пакет на понад 1,3 млрд євро, зокрема на спільне виробництво перехоплювачів реактивних «шахедів», генератори й трансформатори.

Кремль розраховує, що холод зробить за нього те, чого не зробила армія. Поки що цифри свідчать, що він помиляється. Завдання цієї зими – щоб так і лишилося.

ВАЖЛИВЕ

Сформувати точне й об’єктивне розуміння Китаю та сприяти стабільному й довгостроковому розвитку китайсько-українських відносин

Сформувати точне й об’єктивне розуміння Китаю та сприяти стабільному й довгостроковому розвитку китайсько-українських відносин

Посол Китаю в Україні Ма Шенкунь   2026 рік знаменує 15-ту річницю встановлення стратегічного партнерства між Китаєм та Україною. Упродовж цих …

Читати
Розширення повноважень без довіри: як Національна стратегія доходів посилює корупційні ризики в податковій

Розширення повноважень без довіри: як Національна стратегія доходів посилює корупційні ризики в податковій

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна Ухвалена наприкінці 2023 року Національна стратегія доходів (НСД) передбачає суттєве розшире…

Читати