Павло Великоречанін, кандидат юридичних наук, адвокат, фахівець у сфері державного управління та управління арештованими активами, заступник голови АРМА (2023-2025)
Як відомо, частину арештованого рухомого майна Віктора Медведчука вже вдалося успішно реалізувати. Через державні аукціони Прозорро.Продажі були продані його елітні транспортні засоби, зокрема й автомобіль Maybach. Плюс з молотка пішли колекційні годинники та деякі картини з його приватної колекції живопису.
І хоча їхній продаж є доброю справою, головний лот – 92-метрова суперяхта Royal Romance - так і лишився непроданим. Причому якщо за годинники та картини вдалося виручити 10 млн гривень (які пішли на випуск військових облігацій), то продаж яхти міг забезпечити надходження 130 млн доларів. Різниця, як бачимо, суттєва.
Але з цих гіпотетичних $130 млн держава не побачила ані копійки. Хоча яхта була арештована ще у 2022 році. "Актив Медведчука на приколі", - пишуть журналісти-розслідувачі, обігруючи слово "прикол" - і як причал, на якому стоїть судно, і як злий жарт, який зіграла з яхтою вся вибудувана система повернення активів.
На тему яхти Медведчука було написано достатньо розслідувань та відзнято чимало сюжетів. Але однозначна відповідь на питання, хто винен у гальмуванні реалізації судна, так і не була знайдена. Її й справді непросто дати, вказавши на конкретну людину і навісивши на неї відповідальність за створену ситуацію. Але давайте розбиратися разом.
Проблема перша - зволікання
12 квітня 2022 року. Президент Володимир Зеленський повідомляє про успішну спецоперацію, під час якої Служба безпеки України затримала Медведчука, коли той намагався втекти з країни. Це вже другий арешт фігуранта - вперше на Медведчука вдягнули електронний браслет 13 травня 2021 року. Йому оголосили підозру у державній зраді. Після 24 лютого 2022 року Медведчук залишив місце, де знаходився під домашнім арештом, і певний час переховувався.
Згодом Медведчука обміняють на 200 військовослужбовців ЗСУ та передадуть Росії. Він осяде у Москві, але його адвокати (принаймні, частина) залишаться в Києві. І не просто залишаться.
Богдан Коваль, приміром, котрий працював на захист Медведчука, наприкінці 2025-го зупинив адвокатську діяльність і очолив юридичний департамент Агентства з розшуку та менеджменту активів. Так, тієї самої АРМА, котра займається поверненням активів, зокрема, й медведчуківських. А зараз ще й за ініціативи АРМА намагається отримати звання "Заслуженого юриста". Просто запам’ятаємо цей факт.
Запам’ятаємо і підемо далі. Отже, навесні 2022-го був арештований Медведчук. Але не він один - його майно, включно з Royal Romance, також опинилося під арештом. А далі уряду знадобилося два роки, аби у квітні 2024-го дати дозвіл АРМА на реалізацію яхти Медведчука. Чому Кабмін так зволікав з продажем цього активу – питання до Кабміну. А от чому таке зволікання виявилося фатальним, пояснити можу і я.
Річ у тім, що Royal Romance затримали у Хорватії, де вона перебуває і по цей час. Тамтешній суд заарештував яхту строком на два роки, що є максимально можливим терміном обмеження майна за хорватським законодавством. Цей термін добіг кінця у травні 2024-го. І лише за місяць перед тим - як вже було сказано, це сталося в квітні - уряд дав добро на реалізацію активу.
Проблема друга - тиск адвокатів Медведчука
Отже, після "відмашки" уряду АРМА починає процес реалізації яхти. Проводить перше засідання конкурсу з відбору організатора торгів - до складу конкурсної комісії входять як представники Агентства, так і уповноважені особи від міністерств юстиції та економіки. Але такого досвіду щодо арештованого за кордоном майна ще не було - ані в Україні, ані в світі. То хто буде безпосередньо займатися продажем яхти? Заявки від аукціонних домів надходять і їх приймають до середини квітня.
Комісія отримує понад десяток заявок з різних країн - від тих, хто має бажання стати організаторами торгів. У списку - країни Європейського Союзу, Нідерланди, Великобританія, Австрія та Сполучені Штати Америки. Підсумки підбивають 23 квітня, і у фінал виходять три переможця.
Перше місце посідає нідерландський аукціонний дім Troostwijk Auctions. Друге - американська компанія Boathouse Auctions. Нідерландців обрали тому, що вони просили найменший відсоток за продаж яхти. У Troostwijk Auctions також пообіцяли, що не впливатимуть на вибір покупця, але пильнуватимуть, щоб це не були особи, пов'язані з Медведчуком або росіяни чи білоруси.
Втім, уже 30 квітня Troostwijk Auctions повідомив про відмову від подальшої участі в реалізації яхти. "Це сталося внаслідок тиску адвокатів Віктора Медведчука", - говорили тоді. Після цього право на проведення продажу передали Boathouse Auctions.
Однак від участі в аукціоні ухилилася і ця компанія. 3 червня 2024 року американський аукціонний дім повідомив про відмову від подальшої участі, посилаючись на "юридичні перешкоди з боку представників компанії колишнього власника, які створили для компанії неприйнятні для компанії репутаційні та судові ризики".
То чи переходить тепер право на реалізацію яхти до третього - "бронзового" - переможця конкурсу? Ні. Процес поки що призупинено взагалі. Тим часом у червні 2024 року хорватський суд знімає з яхти арешт. Далі у цій історії – карколомний сюжет зі спробою викрадення судна людьми Медведчука, на якому я, втім, зупинятися не буду.
Яхта – попри все – залишається в Хорватії. Продовжувати тримати її там стало можливим завдяки окремим санкційним обмеженням Європейського Союзу. Тобто фактично судно перебуває під безстроковим арештом Європейського Союзу, і слава богу, що така можливість існує, інакше ця яхта вже давно би упливла - і буквально, і фігурально.
Проблема третя – відсутність обвинувального акту
Важливий нюанс, який слід додати до всього вище сказаного. Коли в червні 2024-го окружний суд хорватського міста Спліт скасував дворічний арешт яхти Royal Romance, він посилався на те, що хорватська сторона так і не отримала від України обвинувального акту щодо Медведчука. А це, погодьмося, логічно. Бо якщо немає юридично оформлених претензій до персони, які можуть бути превентивні заходи щодо її майна?
Але хто має скласти обвинувальний акт? Відповідно до чинного Кримінального процесуального кодексу України, обвинувальний акт складає слідчий, який веде справу фігуранта. Після цього акт затверджує (або й сам складає) прокурор Офісу Генерального прокурора.
Нині Медведчук фігурує щонайменше у шести кримінальних провадженнях, які порушували різні інстанції. Візьмемо, наприклад, справа про державну зраду та замах на розграбування національних цінностей в Криму. Тут обвинувальний акт склали слідчі ДБР та СБУ, після чого його затвердив прокурор, а відтак - ще в червні 2022 року - її скерували до суду. Тобто тут обвинувальний акт є, і з цим все в порядку.
Також є справа про привласнення державного нафтопроводу "Самара - Західний напрямок" (так звана "труба Медведчука"). У ній обвинувальний акт стосовно Медведчука затвердив та скерував до суду Офіс генерального прокурора у березні 2026 року. Але річ у тім, що процес виникнення нових підозр щодо путінського кума є перманентним.
Не далі, як 29 липня 2026 року прокурори повідомили про нову підозру Медведчуку - йому інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також визнання правомірною збройну агресію РФ, що було вчинено за попередньою змовою групою осіб - про це йдеться на сайті Офісу генпрокурора.
Пригадую, як ще навесні 2024-го ТСН звернулося із запитом до Офісу Генерального прокурора. Запит якраз стосувався підозр на адресу Медведчука. В ОГП журналістам відповіли, що прокурори та слідчі доповнюють та фіналізують доказову базу. Минуло два роки, а до фіналізації обвинувачень все ще далеко. А без цього запит України про міжнародну правову допомогу, зокрема й адресований Хорватії, не може бути задоволений.
Проблема четверта - правовий тупик з розподілом активів між державами
Оскільки аукціон з продажу яхти так і не відбувся, питання лишилося відкритим і потребує розв’язання. Нині Україна запропонувала Хорватії укласти спеціальну угоду і, продавши яхту Медведчука, розділити кошти між державами. Ми, таким чином, не отримаємо 130 млн доларів (це ринкова ціна судна, а фактична сягає 200 мільйонів), але отримаємо бодай щось.
Бо варіант з розподілом – це оптимальний спосіб реалізувати актив за законодавством Хорватії, де перебуває яхта. Механізм, про який йде мова, вже апробований в інших випадках з іншими державами і носить назву Asset Sharing Agreement.
Власне, ще у жовтні 2025 року українські й хорватські посадовці обговорили процедуру визнання українських судових рішень і подальший продаж яхти. Хорватська сторона підтвердила готовність розглянути це питання після отримання потрібних процесуальних документів. Але – знову таки! - тут є одне "але". Хорватський суд має визнати відповідне рішення українського суду, а його поки що нема.
Тобто тут ми повертаємося до того, про що вже йшлося вище: згідно з міжнародною практикою, розподіл коштів стає можливим лише після остаточного обвинувального вироку суду. Без нього Royal Romance може залишатися замороженою за кордоном протягом кількох років, доки тривають судові процеси за основними кримінальними справами. Реалізація яхти Медведчука зайшла в глухий кут – вона як актив ризикує залишатися "мертвою" упродовж тривалого часу.
Проблема п’ята: обмежені можливості АРМА
На перший (і дуже побіжний) погляд, відповідальність за ситуацію, що склалася, несе винятково АРМА. Але насправді все складніше. Відповідальними є всі ланки, від виконавчої та судової влади – всі, хто затягував дану справу з різних причин.
Адже АРМА не має повноважень здійснювати міжнародне співробітництво (в тому числі надсилати запити про легалізацію рішень українських судів за кордоном) без посередництва Офісу генерального прокурора. Потрібна тісна й плідна співпраця з ОГП, а її поки що немає.
Самотужки Агентство може робити небагато речей. Наприклад, укладати прямі міжвідомчі угоди про співробітництво з аналогічними органами інших держав - для пришвидшення транскордонного розшуку активів. Або напряму взаємодіяти та обмінюється інформацією з іноземними офісами з повернення активів.
А от скеровувати офіційні клопотання про правову допомогу АРМА може лише за посередництва уповноважених центральних органів - Офісу Генерального прокурора та / або Міністерства юстиції. При цьому порядок взаємодії АРМА та Офісу генерального прокурора чітко обумовлений діючим законодавством. Тож навіть після спроб реформування та розширення повноважень АРМА статус Агенства як допоміжного суб'єкта в кримінальному процесі залишається незмінним.
Підводячи підсумки сказаного, зазначу, що нині, на жаль, не бракує неузгодженостей в алгоритмах дій та підходах українських державних органів. А тим часом Віктор Медведчук не випускає з поля зору свою яхту. За даними розслідування "Української правди", за її утримання – а це мільйони євро на рік - сплачує не українська і не хорватська сторона. Відтак, скоріше за все, технічне обслуговування Royal Romance фінансує сам Медведчук - звісно, через посередників.
Він робитиме все можливе й неможливе, аби не випустити з рук улюблену іграшку. А українська сторона зі своїми недолугими кроками може дочекатися того, що суперяхта красиво упливе на захід сонця, тобто в офшори через операцію фіктивного продажу. Звісно, запобіжником від подібного сценарію поки що виступають європейські санкції. Але що буде далі?
Віднесемо це питання до розряду риторичних.
