Ольга Голубовська, лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів
У концепції боротьби з бідністю, яку Ігор Терехов представив 4 вересня у Києві під час круглого столу "Відповісти на виклик бідності: нові ініціативи до державної політики соціального захисту", окремо закладена дуже важлива пропозиція — державна реімбурсація основних лікарських засобів для дітей. Йдеться не просто про ще одне розширення "Доступних ліків", а про інший принцип: дитина повинна мати гарантований доступ до необхідного лікування незалежно від того, скільки заробляють її батьки.
Цю пропозицію варто переводити у конкретні зміни до законодавства.
Сьогодні Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" визначає реімбурсацію як повне або часткове відшкодування державою вартості лікарських засобів, відпущених пацієнту за рецептом. Але окремої системної гарантії реімбурсації ліків саме для дітей закон не встановлює. Фактично дитина може отримати препарат за програмою тоді, коли відповідна діюча речовина, захворювання та умови призначення вже включені до чинної системи реімбурсації.
Цей підхід потрібно змінювати. Лікування дитини не повинно залежати від того, чи потрапив її діагноз до чергового розширення програми, чи має родина гроші на препарат і чи може вона дозволити собі щомісяця доплачувати за необхідне лікування. У дитячому віці відкладене або перерване лікування часто означає не лише погіршення стану зараз. Наслідки можуть залишитися з людиною на роки.
Тому варто закріпити в законодавстві окрему державну гарантію лікарського забезпечення дітей до 18 років через систему реімбурсації. Держава повинна оплачувати не будь-яке призначення, а необхідне доказове лікування.
Для цього до Закону "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" потрібно внести окрему норму, яка передбачатиме право дітей до 18 років на повну або часткову реімбурсацію лікарських засобів, включених до державного переліку основних лікарських засобів для дітей.
Цей перелік має формуватися МОЗ не за торговими назвами і не за принципом "що вдалося додати цього року", а за міжнародною непатентованою назвою, лікарською формою, дозуванням, віком дитини та клінічними показаннями. Основою мають бути сучасні стандарти лікування та доказова медицина.
Тобто спочатку держава має відповісти на медичне питання: які препарати реально необхідні дитині при конкретному захворюванні? І вже після цього забезпечити їх фінансування.
Окремо в законі потрібно встановити принцип нульової доплати за базовий препарат із відповідною діючою речовиною.
Механізм може бути достатньо простим. НСЗУ визначає референтну ціну. Щонайменше один препарат у межах відповідної міжнародної непатентованої назви має бути для дитини повністю безоплатним. Якщо батьки разом із лікарем обирають дорожчий препарат тієї самої діючої речовини, вони можуть доплатити різницю.
Це дозволяє одночасно виконати дві задачі: гарантувати дитині лікування незалежно від доходу сім'ї та не перетворювати реімбурсацію на необмежене державне фінансування найдорожчих торгових марок.
Наступна принципова зміна — не можна необґрунтовано прив'язувати право дитини на препарат до вузького переліку діагнозів, якщо цей препарат відповідно до клінічних рекомендацій використовується і при інших захворюваннях.
Цю проблему добре видно і в загальній системі "Доступних ліків": препарат у програмі може бути, але електронний рецепт на нього неможливо виписати конкретному пацієнту через те, що його діагноз не передбачений умовами реімбурсації. Для дитячої програми таку модель повторювати не можна.
Якщо лікарський засіб включено до дитячого переліку і його застосування для відповідного віку та стану передбачене затвердженими клінічними показаннями, лікар повинен мати можливість виписати реімбурсований рецепт. Медичне рішення має визначатися потребою дитини в лікуванні, а не технічним обмеженням електронної системи.
Тому пакет законодавчих змін, на мою думку, має передбачати щонайменше такі речі:
- Закріпити в Законі №2168-VIII окреме право дітей до 18 років на реімбурсацію необхідних лікарських засобів.
- Зобов'язати МОЗ затвердити доказовий перелік основних дитячих лікарських засобів із зазначенням МНН, лікарської форми, дозування, вікових та клінічних показань.
- Гарантувати нульову доплату щонайменше за один базовий препарат у кожній реімбурсованій позиції.
- Передбачити можливість вибору дорожчого препарату з доплатою різниці, якщо цього бажає родина.
- Заборонити необґрунтовані обмеження реімбурсації лише одним діагнозом, якщо застосування препарату за іншого захворювання відповідає затвердженим клінічним показанням.
- Встановити регулярний перегляд дитячого переліку — не тоді, коли накопичилася критична кількість проблем, а за визначеною законом процедурою з урахуванням оновлення клінічних рекомендацій.
Тут принципово важливо не зробити ще одну програму з красивою назвою та обмеженим бюджетом, який закінчується посеред року.
Якщо держава законодавчо визнає базове медикаментозне лікування дітей гарантією, кошти на його реімбурсацію повинні плануватися в програмі медичних гарантій як захищена потреба. Інакше право дитини знову залежатиме від того, скільки грошей залишилося у конкретній бюджетній програмі.
Окремо треба передбачити перехідний період. Неможливо одномоментно включити до повного відшкодування весь необхідний спектр дитячої фармакотерапії. Але можна встановити законодавчий обов'язок уряду затвердити перелік і поетапний графік його запровадження — із чіткими строками, а не формулюванням "за наявності фінансових ресурсів".
Починати логічно з препаратів, без яких переривання лікування становить найбільший ризик: для хронічних, тяжких і потенційно небезпечних для життя станів. Далі перелік має системно розширюватися.
Реімбурсація дитячих ліків — має бути не ще однією соціальною пільгою для батьків, а державною гарантією дитині.
Тому базове правило має бути дуже простим: якщо дитині за медичними показаннями необхідний препарат, включений до доказового державного переліку, відсутність грошей у батьків не може бути причиною, через яку вона цього препарату не отримає.
