Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики
Бюджет порахований на зміненому базовому сценарію: якщо за Бюджетною декларацією передбачалось основним сценарієм розвитку подій вважати суттєве покращення безпекової ситуації, то вже сам бюджет базується на більш песимістичних оцінках, які передбачають продовження повномасштабної агресії росії.
Тому відповідні прогнозні макропоказники матимуть консервативніший характер.
Зокрема, зростання ВВП уповільниться до найнижчого за чотири роки рівня (усього 1,3% проти очікуваних у 2026 році 1,6% (до останніх масових атак на реальний сектор, які на середину вересня можуть погіршити динаміку на 1,5 в.п.), 1,8% у 2025 році та 2,9% у 2024 році; нагадаю – у Бюджетній декларації Уряд закладав зростання ВВП у 2027 році на рівні 4,5%), інфляція (грудень до грудня) складе 8,0% (за сценарієм 1 у Бюджетній декларації – 8,9%), а обмінний курс у середньому за рік збільшиться до 47,1 гривні за долар.
Доходи державного бюджету на 2027 рік передбачені на рівні 5 648 млрд. грн., що на 452,1 млрд. грн., або на 8,7% більше показника 2026 року з урахуванням змін.
Видатки зростатимуть вищими темпами – на 13,5%, сягнувши 7 272 млрд. грн. (+864,9 млрд. грн.).
Дефіцит державного бюджету передбачається у розмірі 15,0% ВВП (проти 12,4% у 2026 році з урахуванням оновлених оцінок ВВП).
Що стосується доходної частини бюджету, то звертає на себе увагу пропозиція щодо відновлення Державного дорожнього фонду у розмірі 52,8 млрд. грн., мобілізації до загального фонду державного бюджету 4% ПДФО, які нині зараховуються до місцевих бюджетів (18,2 млрд. грн.), отримання 14,0 млрд. грн. ПДФО від впровадження міжнародного обміну інформації про доходи, отримані від цифрових платформ.
Що стосується збільшення доходів від детінізації, то вони мають зрости виключно за рахунок покращення роботи реформованої митниці, і усього з 60,0 млрд. грн. у 2026 році до 64,9 млрд. грн. у 2027 році. Це дуже мало, враховуючи те, що щорічні втрати бюджету від тіні оцінюються більш ніж в 1 трлн. грн.
Щодо видатків, то безумовним пріоритетом, як і у попередні роки, залишатиметься фінансування сфери оборони та безпеки, на яке буде виділено 4 885 млрд. грн., або близько 43,8% ВВП (на 517,9 млрд. грн., або на 11,9% більше порівняно з 2026 роком зі змінами). З них на 2 трлн 298,5 млрд гривень буде спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки (+1,4 млрд гривень). Однак війна високої інтенсивності триває, вона з року в рік стає все дорожчою. Є ризик, що закладеного фінансування буде недостатньо. Ми з таким вже стикались усі попередні роки, тому при плануванні воєнних видатків маємо виходити з реального, а не бажаного для нас стану справ...
На соціальний захист буде спрямовано 540,3 млрд. грн. (на 72,6 млрд. грн., або на 15,5% більше, ніж у 2026 році).
Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року встановлюється на рівні 9 546 грн. (зросте на 10,4% або на 899 грн. порівняно з 2026 роком).
Прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2027 року складе 3 559 грн. на місяць (+10,9%, або +350 грн.).
Прожитковий мінімум для працездатних встановлюється у розмірі 3 691 грн., для непрацездатних (дорівнює мінімальній пенсії) – 2 878 грн.
Оцінюю це загалом як позитивний крок, але цього явно недостатньо. Косметичне підвищення прожиткового мінімуму, його корекція на декілька сотень гривень, щоб лише трохи перекрити інфляцію, не відповідає стратегічній меті, яку маємо реалізувати – осучаснити споживчий кошик та за декілька років вивести соціальні стандарти на фактичний розмір мінімальних витрат для усіх категорій українців – дітей, працюючих та пенсіонерів, розпочати системну роботу із зменшення рівня бідності (який у минулому році досяг 41,6%) та скорочення розриву між Україною та державами ЄС, що має ключове значення для повернення наших співвітчизників з-за кордону.
Трансфер Пенсійному фонду на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, передбачений у розмірі 292,8 млрд грн (на 41,5 млрд, грн., або на 16,5% більше ніж у 2026 році). Це означає, що питання проведення масштабної пенсійної реформи і зокрема, корекція тих несправедливостей у формулі призначення пенсій у солідарній системі, у наступному році не відбудеться.
Підтримка осіб з інвалідністю має скласти 66,4 млрд. грн. (на 31,9 млрд. грн., або на 92,5% більше ніж у 2026 році), зокрема 51,9 млрд. грн. буде спрямовано на виплату підвищених допомог дітям з інвалідністю та особам з їх числа (+28,3 млрд. грн.);
На підтримку ВПО виділяється 83,2 млрд. грн. (на 11,6 млрд. грн., або на 16,2% більше ніж у 2026 році), утім фінансування допомоги на проживання ВПО збільшиться лише на 0,9 млрд. грн. (складе 39,6 млрд. грн.), компенсації за знищене майно – на 0,7 млрд. грн. (становитиме 11,5 млрд. грн.), виплати за програмою єВідновлення – на 0,2 млрд. грн. (складе 3,4 млрд. грн).
На сферу освіти пропонується виділити 328,5 млрд. грн. (на 50,8 млрд. грн., або на 18,3% більше ніж у 2026 році), у тому числі 235,3 млрд. грн. буде спрямовано на заробітну плату працівників закладів освіти (+37,5 млрд. грн.), у тому числі 192,8 млрд. грн. – на освітню субвенцію та доплати (+32,1 млрд. грн.).
Утім, таке збільшення фінансування і у 2027 році не дозволить реалізувати гарантії педагогічним працівникам, встановлені статтею 61 Закону України «Про освіту».
Сфера охорони здоров’я має отримати 292,5 млрд. грн. (на 35 млрд. грн., або на 13,6% більше ніж у 2026 році), з яких 225 млрд. грн. буде спрямовано на Програму медичних гарантій, 21,7 млрд. грн. (на 13,0 млрд. грн. більше) на програму «Доступні ліки».
На програми підтримки економіки буде спрямовано 96,0 млрд. грн. (на 45,7 млрд. грн., або на 90,9% більше, ніж у 2026 році).
Відзначу нову програму «Підтримка суб'єктів господарювання», розпорядником якої буде Мінекономіки, у розмірі 58,7 млрд. грн. – це кошти, які можуть піти на страхування воєнних ризиків (потенційне джерело формування за пропозицією Мінекономіки – підвищення ПДВ з 20% до 21%). Ще 8,3 млрд. грн. буде спрямовано на підтримку підприємств паливного сектору (потенційне джерело – можливе підвищення акцизу на пальне).
На підтримку регіонів планується спрямувати 133,6 млрд. грн. (на 42,2 млрд. грн., або на 46,2% більше порівняно з 2026 роком), які будуть спрямовані на фінансову підтримку комплексних планів стійкості регіонів, прифронтових громад. 18,2 млрд. планується виділити на компенсацію різниці в тарифах на комунальні послуги, утім це не вирішить проблему через те, що вже накопичений державою борг за цим зобов’язанням перевищує виділену суму у 3,5 рази.
Хочу підкреслити, що серед умов вирішення всього комплексу задач соціальної політики, підтримки регіонів і громад, а також інвестицій в розвиток все ж залишається одна головна. Це — мир. Припинення ескалаційного треку, завершення війни дасть можливість спрямувати державні ресурси на так необхідні державні програми. Самі ці «мирні дивіденди» дадуть можливість допомогти людям, підтримати громади і бізнес, розпочати відновлення країни. Тому, на моє глибоке переконання, якщо з’явиться можливість для відновлення переговорів та досягнення на них угоди на прийнятних умовах – цим шансом необхідно у повній мірі скористатися. Невідкладно.
Щодо детального аналізу проекту Державного бюджету на 2027 рік – подробиці згодом.
