Наталія Козловська, заступниця міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України
Якими мають бути сучасні будівельні норми? Чіткими вимогами, які гарантують надійність і якість будівництва? Чи достатньо гнучкими, щоб архітектори та інженери могли використовувати нові технології й пропонувати нестандартні рішення?
На перший погляд, це суперечність. Але насправді сучасні будівельні норми мають поєднувати обидва підходи: чітко визначати, що має бути забезпечено, але не завжди жорстко диктувати, як саме цього досягти. Йдеться саме про параметричний метод - норма визначає конкретний результат, якого потрібно досягти, але не прописує єдиний спосіб його забезпечення.
Будь-яке рішення у будівництві має насамперед гарантувати безпеку, довговічність, енергоефективність та інші важливі характеристики — і під час будівництва, і протягом усього періоду експлуатації об’єкта. Саме цей обов’язковий рівень вимог і визначають державні будівельні норми — або, як ми звикли їх називати, ДБН.
Але тут виникає головне питання: наскільки детально ДБН мають описувати спосіб досягнення цих вимог? Чи повинна норма давати готову інструкцію — що і як саме зробити, чи краще визначати параметри та результат, залишаючи фахівцю простір для вибору рішення? У підсумку від відповіді залежить не лише зручність роботи архітекторів та інженерів. Від того, як ми створюємо нормативне регулювання, залежить і те, наскільки швидко будівельна галузь може впроваджувати нові технології, матеріали та підходи.
Від радянських “СНіПів” до сучасної системи ДБН
За 35 років незалежності Україна пройшла шлях від радянських правил до власної системи будівельних норм, стандартів і правил їх застосування. Важливим кроком стало прийняття Закону "Про будівельні норми", який визначив засади формування цієї системи.
Сьогодні ДБН — це взаємопов’язана система, що формувалася десятиліттями. Водночас це не стала конструкція: вона потребує послідовного оновлення — визначення нових пріоритетів, перегляду пов’язаних вимог, врахування нових технологій та практики їх застосування, а також залучення професійної спільноти.
Тільки за останні п’ять років затверджено 63 нових ДБН та змін до них, які охоплюють усі ключові напрями будівництва — від містобудування та житлового будівництва до інфраструктури, промисловості і іншого.
Зокрема, оновлено:
- 18 ДБН — щодо житлових і громадських будівель;
- 10 ДБН — щодо інженерно-транспортної інфраструктури;
- 3 ДБН — щодо просторового планування та благоустрою;
- 5 ДБН — щодо складу та змісту містобудівної і проєктної документації;
- 7 ДБН — щодо проєктування будівельних конструкцій;
- 9 ДБН — щодо об’єктів виробничого призначення;
- 11 ДБН — щодо інженерних систем і обладнання, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та екологічних вимог тощо.
Ключова зміна — насамперед перегляд самого підходу до нормування, який Україна успадкувала з радянських часів. Якщо раніше норми фактично визначали, якою має бути будівля і як саме її потрібно створити, то сьогодні в цій сфері керуються іншою філософією: функція має визначати простір, а норми — встановлювати необхідні вимоги до його безпеки, якості та комфорту, залишаючи фахівцям більше свободи у виборі рішень.
Для людини ці зміни означають просту річ: її потреби не мають підлаштовуватися під наперед задану будівлю. Навпаки — вимоги до будівлі мають формуватися з урахуванням її функції та потреб тих, хто нею користуватиметься. При цьому вимоги до безпеки, надійності та здоров’я людей залишаються чіткими й обов’язковими.
Як змінюються вимоги на практиці
Так, наприклад, нові ДБН для закладів охорони здоров’я, розроблені у 2022 році, в першу чергу враховують потреби людини та сучасні формати медичної допомоги: передбачають одно- і двомісні палати, доступні санітарні приміщення безпосередньо в палатах, окремі вимоги для хірургії одного дня і стаціонарної хірургії, простори для психологічного відпочинку та інклюзивність. Окреме важливе рішення — можливість облаштовувати медичні приміщення у спорудах цивільного захисту. Це означає, що в укритті за потреби можна буде надавати медичну допомогу за напрямами інтенсивної терапії, акушерства та хірургії, а також проводити необхідні лабораторні та інструментальні дослідження.
Цей же принцип реалізовано у нових ДБН для закладів дошкільної освіти, затверджених цього року. У центрі цих норм — дитина та її реальні потреби. Замість жорстко заданого планування передбачено більш гнучкий підхід: приміщення можуть поєднувати кілька функцій, а їхня площа визначається з урахуванням кількості дітей, а не лише за фіксованими нормативами.
Окремо спрощено вимоги для невеликих садочків — до 40 дітей, а для спеціальних закладів — до 24. У результаті з’явилося більше можливостей для створення таких закладів у житлових і громадських будівлях, зокрема при підприємствах, установах та організаціях для дітей їхніх працівників.
Повномасштабна війна поставила перед Україною нові виклики, і одним із головних питань стала безпека людей. Це безпосередньо вплинуло і на будівельні норми: швидкий перегляд вимоги до проєктування та будівництва захисних споруд, з урахуванням нових ризиків, з якими раніше не стикалися в такому масштабі.
З 1 листопада 2023 року діють нові ДБН "Захисні споруди цивільного захисту", розроблені з урахуванням світового досвіду та, передусім, власного досвіду України.
Серед принципово нових вимог — захист від ударної хвилі та уламків у разі вибуху ракет і безпілотників; окремі підходи до планування укриттів залежно від того, для кого вони призначені — мешканців житлових будинків, дітей у закладах освіти, пацієнтів закладів охорони здоров’я, працівників чи відвідувачів громадських будівель. Також норми передбачають можливість повноцінного використання споруд подвійного призначення, коли у безпечний час це може бути школа, дитячий садок чи лікарня, а у разі небезпеки — повноцінне укриття для тих, хто там перебуває. Сьогодні такий підхід уже стає звичною практикою під час проєктування громадських і житлових об’єктів — безпечний простір передбачають одразу, а не облаштовують як окреме рішення після завершення будівництва.
Війна проявила ще одну важливу річ: сучасні норми мають враховувати реальні потреби людей у найскладніших умовах. Саме тому окремим напрямом залишається безбар’єрність. За цей час оновлені вимоги до інклюзивності будівель і підготовлені практичні рекомендації, як зробити доступнішими вже існуючі будівлі різного призначення.
Але на цьому не зупиняємося. Наступні на черзі — житлові та громадські будівлі, а також заклади соціального захисту. Тут завдання не просто оновити окремі вимоги, а змінити сам підхід: у центрі мають бути людина, її потреби, зручність і доступність простору. Перші редакції нових вимог для громадського обговорення будуть готові вже у цьому році.
Окремий напрям — безпека та надійність будівель, енергоефективність і пожежна безпека. Ці норми також оновлюються, зокрема наближаємо вимоги до європейських підходів. Зараз спільно з ДСНС та науковцями фахівці працюють над новою редакцією ДБН з пожежної безпеки.
Але головна мета не в тому, щоб мати більше чи менше ДБН. Потрібні сучасні правила, які гарантують безпеку та якість, але водночас не стримують професійні рішення й розвиток.
Оновлення будівельних норм триватиме й надалі. Окремий великий напрям цієї роботи — перехід до Єврокодів. Про реформування та перехід до єдиного європейського технічного простору, майбутні зміни і що це означатиме для проєктувальників та будівельного ринку, поговоримо у другій частині.
