Олександр Крамаренко, економічний оглядач
Напевно, це одні й ті ж люди вимагають не виконувати рішення Нацбанку про непридатність Ігоря Смілянського бути СЕО фінансової установи, якою є "Укрпошта", а також вимагають від НБУ миттєвої реакції на скандальні зливи матеріалів досудового розслідування, що проводило НАБУ.
Нема чого сперечатись – Нацбанк має активно та жорстко реагувати на інформацію, яка свідчить про ризиковану – у будь-яких сенсах ризиковану, діяльність тієї чи іншої фінансової установи. НБУ має діяти швидко, ефективно, обгрунтовано. Бо фінансові установи оперують грошима клієнтів – і суспільство очікує таких дій від регулятора.
Але події серпня-вересня свідчать, що відносно Нацбанку широко використовуються подвійні стандарти. Щоб це побачити наочно, достатньо покласти на важелі ваг два кейси – "Укрпошти" та "Сенс банку". Саме вони мені цікаві тим, що у відповідь на застереження та санкції з боку регулятора в обох випадках представники держави як акціонера не демонстрували активної позиції. Тоді як в інших випадках реакція акціонерів приватних фінансових установ на заходи з боку регулятора була вельми конструктивною та швидкою.
Виконати не можна заперечувати. Кому ставимо за бажанням
23 червня 2026 року Комітет НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків й оверсайта платіжної інфраструктури визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам щодо професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг.
У Нацбанку були для цього рішення достатні підстави, судячи з того, що він виявив серію системних порушень в “Укрпошті” за 2023–2026 роки у сферах фінансового моніторингу, платіжних послуг, внутрішнього контролю та управління ризиками. Одночасно були накладені штрафи, зокрема 17,39 млн грн у лютому 2024 року, 1,7 млн грн у травні 2026 року та 2,54 млн грн паралельно з рішенням про непридатність у червні 2026 року.
Ситуація виглядає так, ніби Нацбанк намагався просувати керівництво “Укрпошти” до приведення компанії до ладу в сенсі управління ризиками, фінмоніторингу, внутрішнього контролю. Робив це більш ніж терпляче – більше трьох років поспіль. Та замість виконання поставлених вимог отримав жорстку публічну кампанію з боку Ігоря Смілянського.
"Це щось особисте", - поділився у приватній розмові зі мною один з учасників ринку. Але Нацбанк поставився до ситуації прагматично: якщо керівник установи демонстративно не виконує діючих норм, то є обгрунтовані побоювання, що цей керівник професійно невідповідний. Очевидно, саме тому НБУ виніс рішення про професійну невідповідність Смілянського та зобов'язав акціонера державної "Укрпошти", функції якого виконує міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, відсторонити Смілянського протягом 5 робочих днів та протягом 2 місяців обрати нового керівника.
5 днів сплинули 30 червня, 2 місяці сплинули 25 серпня – тобто усі терміни порушені, але чомусь ніхто не закидає мінінфраструктури, що воно залишило "Укрпошту" напризволяще із професійно невідповідним керівником. Більше того, у березні 2026 розпочався конкурс з обрання нового складу наглядової ради, дедлайн із подачі заяв кандидатами сплинув в кінці квітня, жодних рішень по них не прийнято. Тобто наразі у складі наглядової ради "Укрпошти" є тільки двоє представників держави, а незалежних членів нема.
Наглядова рада неспроможня, на чолі держкомпанії стоїть професійно невідповідна особа – але про це зараз тиша. Просте питання: на кого повісять собак, коли внаслідок поточній ситуації відбудеться в "Укрпошті" ще один кейс, подібний тій історії про інкасацію цією держкомпанією 11 млрд грн з непевних джерел? Бо у випадку із "Сенс Банком" собак зараз вішають на регулятора, який також звертався до акціонера із вимогами навести лад у банку.
Сперечатись – без Сенсу
Топ-новина останніх днів щодо скандалу навколо фінмоніторингу у "Сенс Банку": як виявилось попередньо, ніяка система моніторингу не була вимкнена, просто відповідні особи в середині банку проігнорували дивні операції, внаслідок яких з непевних джерел зібралась сума на заставу за Германа Галущенка.
Перший суспільно гучний скандал навколо "Сенс Банку" стався в кінці квітня – внаслідок того, що у медіа з’явились матеріали щодо так званих "плівок Міндіча", з яких можна було зробити висновки про невідповідність голови наглядової ради "Сенс Банку" Миколи Гладишенка вимогам до незалежних директорів. І одразу НБУ розпочав адміністративне впровадження щодо голови правління цього банку Олексія Ступака. Також НБУ розпочав адміністративне впровадження для оцінки відповідності Миколи Гладишенка кваліфікаційним вимогам щодо незалежних директорів.
Згодом, 19 серпня 2026 року НБУ визнав голову наглядової ради Миколу Гладишенко невідповідним кваліфікаційним вимогам щодо незалежності, а 2 вересня визнав професійно невідповідним голову правління "Сенс Банку" Олексія Ступака. Але приводом для впровадження щодо Ступака був не квітневий скандал, а результати попередньої перевірки, яка мала з’ясувати його причетність до непрозорої управлінської практики, таємних протоколів, які існували до націоналізації банку.
Власне ті перевірки, що викрили наявність таємних протоколів та існування в банку подвійної системи управління, відбувались значно раніше – у 2022-2025 роках. Зокрема друга інспекційна перевірка Нацбанку була завершена в квітні 2025 року – вона й виявила цей факт, про який НБУ проінформовав правоохоронні органи в грудні того ж року. Напевно, після тієї інформації Мінфін, який представляє державу – акціонера "Сенс Банку", мав би щось зробити із ним. Але ні, акціонер цим своїм правом чомусь не скористався.
Заради балансу
Чим ці два кейсі споріднені крім того, що "Укрпошта" є державною компанією, а "Сенс Банк" є державним банком?
- В обох випадках регулятор, який здійснює нагляд за фінансовими установами, виставляв "червоні прапорці" завчасно. І ті прапорці були пов’язані із проблемами фінмоніторингу та управління ризиками.
- В обох випадках представники акціонера – відповідні міністерства, майже не реагували на застереження з боку регулятора - Нацбанку. І, до речі, не відреагували дієво і дотепер.
Тоді ж чому настільки різний публічний резонанс від цих кейсів? Напевно тому, що керівник "Укрпошти" вклав чималі зусилля у формування свого іміджу, тож має схвальне ставлення з боку активних користувачів соцмереж – незважаючи на "скандал про 11 мільярдів" та пов’язані із ним проблеми з фінмоніторингом. Тоді як керівники "Сенс Банку" майже нехтували піклуванням про свій публічний образ. До того ж у банку вбачаються не тільки проблеми із тим самим фінмоніторингом, але і їх зв’язок із внесенням застави за особу, що підозрюється у "білокомірцевій" корупції. Відповідно, користувачі соцмереж та активна частина суспільства ставляться до цього випадку особливо гостро.
